Зміст: [Показати]

ФАО

Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО) – провідна спеціалізована установа, що займається проблемами розвитку сільських регіонів і сільськогосподарського виробництва в системі Організації Об'єднаних Націй (ООН).

Штаб-квартира організації розташована у м. Рим (Італійська Республіка), із представництвами у понад 130 країнах світу. До складу організації входять 194 країни світу, два асоційованих учасники і одна організація - Європейський Союз.

Очолює організацію Генеральний директор Цюй Дуньюй (представник КНР), який розпочав свою діяльність на посаді 1 серпня 2019 року.

Основною метою ФАО є забезпечення продовольчої безпеки і гарантування регулярного доступу населення світу до якісних продуктів харчування.

ФАО функціонує, як нейтральний форум, що надає знання та інформацію. Організація допомагає країнам, що розвиваються, в перехідний період модернізувати і покращити сільське господарство, лісівництво та рибальство.

Україна

Україна приєдналася до ФАО у 2003 році (Закон України від 25 листопада 2003 року № 1334-IV «Про прийняття Статуту Продовольчої та сільськогосподарської організації Організації Об'єднаних Націй»).

Взаємодія з Продовольчою та сільськогосподарською організацією відбувається згідно Рамкової програми співпраці Україна – ФАО. Впроваджені в рамках цієї співпраці проекти зробили вагомий внесок у формування політики розвитку сільського господарства та сільських територій України, нарощування потенціалу національної системи фітосанітарної сертифікації, надання сільськогосподарських дорадчих послуг, покращення доступу до експортних ринків, розвиток сільськогосподарських кооперативів, а також удосконалення системи якості і безпечності продукції.

Наразі, діяльність ФАО в Україні здійснюється за трьома пріоритетними напрямками, зокрема, через реалізацію низки проектів технічної співпраці по:

  • збереженню і раціональному використанню природних ресурсів;
  • удосконаленню політики і програм розвитку у галузі сільського господарства та сільських територій з урахуванням ролі України в забезпеченні регіональної та глобальної продовольчої безпеки;
  • розвитку і посиленню виробничо-збутових ланок.

Україна приймає участь у більшості технічних комітетів та статутних комісій ФАО (комітетів з сільського господарства, з проблем сировинних ринків, лісівництва, Фітосанітарної комісії, Комісії генетичних ресурсів, Комісії «Кодекс Аліментаріус» та ін.), є стороною низки конвенцій, демонструючи важливість системної участі представників органів державної влади, асоціацій, експертів НУО та українських фахівців у їхній діяльності. Крім цього, 8 лютого 2021 р. Україна в ході 47-ї сесії стала офіційною учасницею Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки, а цей формат є міжнародною платформою для інклюзивного міжурядового діалогу з ключових питань продовольчої безпеки та харчування.

Україна і Всесвітня продовольча програма Організації Об'єднаних Націй

Всесвітня продовольча програма (ВПП) Організації Об'єднаних Націй — є найбільшою гуманітарною установою, що переймається проблемою голоду і сприяє продовольчій безпеці у світі.

ВПП заснована у 1961 році, як орган з продовольчої допомоги в системі ООН і нині має офіси у 80 країнах світу. Впродовж 2019 року вона надала допомогу 97 мільйонам людей у 88 країнах світу і це найвищий показник з 2012 року. При цьому дві третини цієї діяльності проводиться в зонах конфліктів.

ВПП підтримує національні та регіональні зусилля щодо забезпечення продовольчої безпеки для всіх, і в першу чергу, для найбідніших та найуразливіших категорій населення – дітей, жінок, чоловіків. Реалізація цієї мети в рамках програми здійснюється завдяки співпраці із різними партнерами, такими як уряди країн, установи ООН, неурядові, міжнародні та громадські організації і приватний сектор.

За зусилля у боротьбі із голодом та внесок у покращення умов для миру у постраждалих від конфліктів районах, а також, за діяльність по запобіганню використання голоду як зброї під час воєн і конфліктів у 2020 році Всесвітня продовольча програма ООН стала лауреатом Нобелівської премії миру.

Співпраця з ВПП реалізовується на основі контактів з керівництвом і операційними підрозділами штаб-квартири ВПП у м. Рим та Регіональним бюро ВПП з питань Близького сходу, Північної Африки, Центральної Азії та Східної Європи у м. Каїр.

У рамках співпраці України з ВПП існують можливості для більш активної зовнішньоекономічної діяльності і нарощування експортного потенціалу українських компаній-виробників шляхом їх участі у тендерах із закупівлі товарів для потреб міжнародних гуманітарних проектів ВПП, яка щороку закуповує різноманітних послуг і товарів, передусім продовольчої групи на суму до 4 млрд. дол. США в рамках електронної системи «Глобальний ринок ООН».

Тож, заохочуємо українські компанії до участі у тендерах із закупівлі продовольчих та сільськогосподарських товарів для потреб гуманітарних проектів ВПП через портал постачання системи ООН, за веб-адресою: https://www.ungm.org/.

Діяльність ФАО в Україні по протидії транскордонним хворобам тварин та запобіганню формування антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів

Значне зростання ролі ФАО у протидії транскордонним хворобам тварин та запобіганні формуванню антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів в Україні, впродовж 5-6 останніх років, відбувається завдяки постійній присутності в країні експертів ФАО та національних консультантів, як ланки, що поєднує та покращує ефективність взаємодії державних служб (Компетентного органу та міністерств) з організованим, легальним бізнесом, як в сфері зростання обізнаності населення щодо Африканської чуми свиней, Заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби, Грипу птахів та і інших хвороб тварин і транскордонних інфекцій, оскільки, більшість заходів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, асоціацій та місцевих громад з інформування населення проводяться із залученням експертів і консультантів ФАО, роль яких сьогодні важко переоцінити. Адже, це і юридична підтримка та супровід законодавчих актів, і галузева нормативна база, і консультативна допомога від кращих галузевих фахівців, а також і навчання з використанням кращих практик, передового досвіду та новітніх інструментів.

Безпрецедентною стала діяльність ФАО/ЄБРР проведена в Україні у 2017-2018 роках щодо поліпшення діагностичного потенціалу у протидії АЧС, де в рамках спільного проекту було придбано та встановлено спеціалізоване обладнання для лабораторної діагностики АЧС (4 одиниці ПЛР обладнання, що в даний час працює в штатному режимі в уповноважених та акредитованих на ПЛР дослідження лабораторіях), інструменти, реактиви, спецодяг; проведено теоретичні та практичні навчання, як персоналу регіональних лабораторій ветеринарної медицини так і студентів магістратури із трьох залучених до проекту університетів, з польовими експедиціями по активному епізоотичному нагляду, відбором зразків для лабораторних досліджень на базі трьох ново-обладнаних лабораторій, за безпосередньої участі Головних управлінь Держпродспоживслужби України. В рамках цього проекту студентами було зібрано та досліджено майже 3 тис. зразків продукції свинарства з офіційних ринків України. Це була «інвестиція в майбутнє», що здійснювалась шляхом осучаснення інструментальної бази діагностичних досліджень, навчання персоналу лабораторій і студентів магістратури, зміни традиційних підходів до методів навчання із демонстрацією переваг використання інформаційних технологій по внесенню даних при відборі зразків та отримання знань шляхом практичного навчання персоналу лабораторій в одній із референс-лабораторій, а також дистанційного, а згодом і практичного навчання студентів у ново-обладнаних лабораторіях. Учасники проекту вдячні ФАО та ЄБРР за допомогу Україні, здобутий досвід і мають сподівання на плідну співпрацю у сферах здоров'я тварин, харчової безпеки продуктів тваринництва та запобігання формуванню антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів в Україні.

Симуляційні вправи по протидії АЧС з використанням ГІС-компонентів, проведено фахівцями ФАО у всіх областях України. Найбільш вагомим результатом цих навчань є позитивна оцінка Компетентного органу, асоціації свинарів України та учасників симуляційних вправ щодо практичних алгоритмів реагування на спалахи та загрозу занесення АЧС на вільні території і в господарства. А, наслідками цих навчань став значний спад чисельності випадків в Україні. Тож, Компетентний орган сподівається що ФАО посилить даний напрямок роботи та допоможе відомствам в напрацюванні рекомендацій щодо організації проведення навчань такого рівня (стандарту з підготовки семінарів), оцінювання результатів навчання, для планових подальших семінарів щодо інших транскордонних хвороб.

Важливою складовою діяльності ФАО в Україні є протидія антибіотикорезистентності - оцінка стану цього явища в країні, підвищення спроможності протистояти, напрацювання нормативно-правової бази тощо. ФАО вже провело оцінку національного законодавства щодо антибіотикорезистентності та сприяло внесенню пропозицій до проектів законів і розпорядчих документів. За посередництва експертів ФАО вже напрацьовано першу редакцію національного плану моніторингу антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів в Україні. За результатами місії АТЛАС (ФАО) в Україні оцінено всі види лабораторій на їх придатність до проведення досліджень антибіотикорезистентності та можливість контролю чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. ФАО спільно із ВООЗ напрацьовує рішення щодо поєднання зусиль МОЗ та Держпродспоживслужби України в реалізації стратегії боротьби з антибіотикорезистентністю, яка також, напрацьована та ухвалена в Україні за участю експертів ФАО.

ФАО також оперативно та ефективно надає допомогу у підготовці рекомендацій щодо законодавства в інших дотичних сферах, відстоює позиції в робочих групах, на зустрічах із депутатами та іншими учасниками законотворчого процесу.

Роль ФАО в Україні позитивна і результати це підтверджують сповна.


Африканська чума свиней в Україні у 2012-2020 роках

Історичний опис етапів протидії Африканській чумі свиней в Україні за участі ФАО (ООН) та інших міжнародних організацій - підготовлений національними консультантами ФАО: Оксаною Юрченко, Олександром Ревнівцевим, Віталієм Башинським, Сергієм Хоменком та Володимиром Поліщуком під редакцією Дмитра Приходька та Андрія Розстального.


Мета публікації

Ця публікація є спробою аналізу та об'єктивної оцінки подій пов'язаних з занесенням, поширенням та розповсюдженням Африканської чуми свиней в Україні, намаганням окреслити ініціативу і зусилля ФАО (ООН), роль міжнародних організацій (ЄБРР; посольства США в Україні, Науково-дослідного інституту з біозахисту та Національного центру біозахисту в галузі сільського господарства Університету штату Канзас, США; Центру досліджень навколишнього середовища ім. Гельмгольца (UFZ); «САФОЗО ЛТД» (SAFOSO AG); «Метабіота Інк.» (Metabiota, Inc.); Агентства зменшення загрози (АЗЗ), штат Вірджинія, США та посольства Канади в Україні) по співпраці з урядом України, неурядовими, міжнародними та громадськими організаціями і приватним сектором та оцінити ефективність Компетентного органу і міністерств в підвищенні спроможності протистояти АЧС, напрацюванні нормативно-правової бази та тісній співпраці з організованим, легальним бізнесом і власниками домогосподарств.

Це також намагання представити вагомий внесок спільних національних та регіональних зусиль в сфері зростання обізнаності населення країни елементам протидії АЧС шляхом інформування ветеринарних фахівців, власників свиней, свиногосподарств з різним рівнем біозахисту, фермерів, мисливців, м'ясників, перевізників і пересічних громадян про стан та ступінь загрози АЧС в Україні та світі, про особливості її розпізнавання, недопущення занесення і шляхи ліквідації у разі виникнення та ознайомлення з передовим досвідом в організації протиепізоотичних заходів. Це намагання поділитись досвідом успішної «інвестиції в майбутнє», що здійснювалась шляхом осучаснення інструментальної бази діагностичних досліджень, навчання персоналу лабораторій і студентів магістратури трьох ветеринарних факультетів, зміни традиційних підходів до методів навчання із демонстрацією переваг використання інформаційних технологій по внесенню даних при відборі зразків та отримання знань шляхом практичного навчання персоналу лабораторій в одній із референс-лабораторій, а також дистанційного, а згодом і практичного навчання студентів у ново обладнаних лабораторіях. А також, спроба представити інформаційні ресурси (веб-сайти, з публікаціями, фото- та відеоматеріалами, буклетами, плакатами та курсами дистанційного навчання фахівців) створені в рамках проектів та результати унікальних скринінгових досліджень зразків свинини (ФАО/ЄБРР та UP-10 (США)) - на офіційних ринках та в місцях стихійної торгівлі, відповідно.


АЧС як загроза продовольчій безпеці та бізнесу

Важлива подія щодо загрози продовольчій безпеці та бізнесу внаслідок спалахів Африканської чуми свиней (АЧС) відбулася у 2007 році, коли високопатогенний вірус (генотип ІІ якого), через порт в Грузії, потрапив у Східну Європу. АЧС швидко поширилась на сусідні країни, спалахнувши в Вірменії, Азербайджані, Ірані та Російській Федерації.

З моменту проникнення АЧС на територію Російської Федерації, хвороба прогресуючи поширювалась, охоплюючи нові території та демонструючи потужний потенціал транскордонного розповсюдження. Невдовзі спалахи АЧС було зафіксовано також і в Україні (2012) та Білорусії (2013, без офіційного визнання якої і до сьогодні). Швидке поширення та розповсюдження вірусу АЧС у Східній Європі, внаслідок зв'язків з ураженими територіями (географічна близькість, міграція населення, торговельно-економічні і господарські зв'язки, мисливство, рибальство, еко-туризм), низька обізнаність населення і відсутність досвіду у більшості ветеринарних служб Європейських країн по протидії АЧС створило надзвичайну небезпеку для галузі свинарства, як в Європі так і за її межами. Сьогодні Африканська чума свиней в Європі та світі вже не вважається екзотичною хворобою, оскільки завдає величезних економічних збитків не лише країнам із розвиненим свинарством але і домогосподарствам. Випадки АЧС впродовж останніх років це надзвичайні виклики свинарству і загроза епізоотичного благополуччя країн.

З 2013 року в Україні реалізуються проекти технічної допомоги ФАО, перший з яких: «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на Африканську чуму свиней в Україні», наступний, з 2017 року - спільний проект технічної допомоги ФАО/ЄБРР: «Україна: пом'якшення ризику та покращення обізнаності про Африканську чуму свиней - фаза II придбання обладнання», з продовженням цього проекту, яке передбачає акцент на протидію АЧС в мисливських господарствах України та обмін досвідом навчання персоналу державної ветслужби, лікарів промислових свиногосподарств та створення рекомендацій щодо організації проведення навчань такого рівня (стандарту з підготовки семінарів), оцінювання результатів цих навчань, для планових подальших семінарів щодо інших транскордонних хвороб.


Співпраця з Компетентним органом

Стрімке поширення Африканської чуми свиней (АЧС) країнами Східної Європи, розпочате на Кавказі - із Грузії та Вірменії (2007-2008 рр.), Російська Федерація (2008-2011 рр.) та Україна (2012 р.) потребувало відповідного державного реагування, а низький рівень обізнаності населення країни щодо загрози АЧС, слабкий діагностичний потенціал та відсутність чіткого алгоритму протидії цій хворобі спонукав Уряд України звернутись за допомогою до міжнародних організацій.

Довідка:

30.07.2012 року у домогосподарстві гр. Алтухова В.М. (с. Комишуватка, вул. Шевченко, 93 - де, із п'яти свиней рiзного віку з 21.07 по 29.07.2012 року загинуло три голови. До служби державної ветеринарноi медицини власник звернувся лише 29.07.2012 р., після загибелі третьої свині) було підтверджено (Запорiзька регiональна державна лабораторія ветеринарної медицини - експертиза № 208 619250 вiд 30.07.2012 р. та державний науково-дослiдний інститут з лабораторної дiагностики та ветеринарно-caнiтарної експертизи (ДНДIЛДВСЕ) м. Київ - експертиза № 249п/12 від З1.07.2012 р.) перший спалах Африканської чуми свиней в Україні.

З 2013 року Головний офіс ФАО та Регіональний офіс ФАО для Європи та Центральної Азії (REU), у тісній співпраці з Міністерством аграрної політики і продовольства України (нині реорганізовано шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства) та координації зусиль між Державною ветеринарною та фітосанітарною службою (нині Держпродспоживслужба України), Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Асоціацією свинарів України, інститутом свинарства і агропромислового виробництва НААН та Національним університетом біоресурсів і природокористування України започаткував проект технічної допомоги ФАО: «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на Африканську чуму свиней в Україні», спрямований на виявлення недоліків в системі епізоотичного нагляду, лабораторної діагностики АЧС, розвиток загального потенціалу раннього виявлення та реагування на АЧС.

 

За підтримки і сприяння ФАО було розроблено ряд нормативних документів та рекомендацій по протидії АЧС:

За семирічний період плідної співпраці між ФАО та Компетентним органом країни було реалізовано ряд глобальних та локальних проектів. Фахівцями та консультантами ФАО постійно надавалась консультативна допомога, як фахівцям Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, так і її територіальних органів, а також підприємств, установ та організації, що належать до сфери її управління (в тому числі Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та державних лабораторій, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби) в питаннях законодавства, матеріально технічного забезпечення, навчання персоналу тощо.

Інформаційно-аналітичний супровід

Завдання, що постали в рамках реалізації проекту проект технічної допомоги ФАО: «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на Африканську чуму свиней в Україні» зумовили потребу створення інформаційної системи збору, структурування та аналізу даних про АЧС (включаючи моніторинг ЗМІ та спеціалізованих інформаційних ресурсів), визначення ризиків і ймовірних наслідків від спалахів хвороби та ефективність заходів з її контролю в Україні. Це передбачало оперативний збір даних про поголів’я домашніх та диких свиней в Україні, оцінку рівня біобезпеки свиногосподарств, розробку алгоритму негайного реагування компетентних органів за надзвичайного стану, підвищення ефективності та оперативності прийняття управлінських рішень за рахунок використання інструментарію ГІС. А також, задоволення потреби в зростанні обізнаності населення про ризик АЧС, стан та ступінь її загрози, шляхи мінімізації економічних збитків в Україні та світі, особливості розпізнання хвороби, заходи щодо її профілактики і ліквідації в разі виникнення, ознайомлення з кращими практиками та передовим досвідом в організації протиепізоотичних заходів, що і спонукало до консолідації зусиль науковців, управлінців та виробничників у створенні спеціалізованого публічного багатомовного ресурсу, який би став надійним джерелом інформації, як для фахівців, так і власників свиней, свиногосподарств, фермерів, мисливців, м'ясників, перевізників та пересічних громадян.

Вирішення цих завдань, за відсутності сталого фінансування ІТ галузі ветеринарної медицини в Україні, на той час, потребувало пошуку альтернативних рішень і спонукало до використання здебільшого – Open source програмних продуктів, зокрема: відкритої універсальної системи керування вмістом для публікації інформації в інтернет – CMS Joomla, з компонентами GoogleMap, Hotspots, платформи CartoDB та Google продуктів: Веб-пошук, YouTube, Новини, Карти, Gmail, Диск, Документи, Таблиці та Fusion таблиці, Презентації, Форми, Перекладач та необхідності використання інструментів API.

Публічний інформаційний ресурс – «Стоп АЧС !» (www.asf.vet.ua), створений в рамках проекту технічної допомоги ФАО задовільнив означені потреби та набув популярності серед ветеринарних фахівців (понад 170 тис. відвідувачів на сьогодні), акумулював в собі інструментарій візуалізації даних по Африканській чумі свиней, придатний для підвищення ефективності та оперативності прийняття управлінських рішень, планування нагляду, а також, став надійним джерелом інформації щодо АЧС (включаючи моніторинг засобів масової інформації і спеціалізованих інформаційних ресурсів) та передового досвіду в організації протиепізоотичних заходів, як для фахівців галузі ветеринарної медицини, так і власників свиней, свиногосподарств з різним рівнем біозахисту, фермерів, мисливців, м'ясників, перевізників і пересічних громадян про стан та ступінь загрози АЧС в Україні та світі, особливостей її розпізнання, профілактики і ліквідації в разі виникнення. А, враховуючи, багатомовність ресурсу, то і для фахівців країн, що мають чи планують мати торгівельні стосунки з Україною.

asf_05.jpg

asf_06.jpg asf_07.jpg

Окрім цього, компоненти ГІС моніторингу, обліку даних, сповіщення та негайного реагування на спалахи АЧС цього ресурсу – можна розцінювати, як прототип інформаційної системи реагування за надзвичайного стану при інших транскордонних хворобах тварин, оскільки він використовує зручний, дешевий інструментарій аналізу та візуалізації даних про ареали поширення збудників інфекційних хвороб, інвазій, міграційні шляхи, концентрацію поголів’я тварин, рівні біозахисту господарств чи зонування територій, не потребує значних інвестицій з розробки, глибоких знань фахівців ветеринарної медицини в сфері інформаційних технологій, дозволивши зосередитись на виробничих потребах.

В рамках проекту, для поглиблення знань фахівців про Африканську чуму свиней, на Open Source платформі Moodle, було створено онлайн курс дистанційного навчання – «Стоп АЧС !» (space.vet.ua), (розширений аналог курсу по АЧС – Міжнародного епізоотичного бюро (ЄС ASForce проект)) орієнтований на лікарів ветеринарної медицини в Україні (навчання за яким щорічно проходить понад 500 лікарів).

asf_003.png asf_004.png

Окрім цього, в рамках проекту надавалась технічної допомоги лабораторіям, що брали участь в ізоляції і дослідженні вірусу АЧС та проводились тренінги з використання ГІС-інструментів.

2015.07.01-02 - семiнар ФАО (contingency planning)

Досвід навчання персоналу, підвищення кваліфікації лікарів, організації симуляційних вправ з реагування на спалахи АЧС

Проект «Підвищення обізнаності про АЧС в Україні», бюджет якого, в цілому, перевищив 1 млн. дол. США, стартував ще у 2014-му році, мав на меті всебічне інформування учасників ринку свинини щодо ризиків цього захворювання, механізмів попередження його поширення, а також - популяризацію передового досвіду по розпізнанню та протидії хворобі.


S2.jpg


S3.jpg


S4.jpg

Оскільки ситуацію щодо АЧС, у 2014 році втримати під контролем не вдалося, то виникла необхідність продовження проекту, зосередившись на практичних його складових, одним із компонентів якого було підвищення обізнаності про АЧС в Україні, підготовка поліграфічної продукції тощо. Так, лише впродовж 2015-2016 років для фахівців Компетентного органу країни та свиногосподарств експертами та консультантами ФАО було проведено вісім семінарів.

Детальніше з матеріалами цих тренінгів, навчань та семінарів з використанням ГІС-компонентів можна ознайомитись за посиланнями (клацнувши по фото для перегляду галереї чи підписом під фото для ознайомлення з деталями події).

IMG_4804.JPG upload_-1.jpg

14.07.2015 - м. Київ

17.07.2015 - м. Полтава

22.09.2015 - м. Житомир
  20151006_144711.jpg
24.09.2015 - м. Луцьк 2015.10.06-07 - м. Львів 19.01.2016 - м. Харків
21.01.2016 - м. Дніпропетровськ 16-18.02.2016 - Стамбул 28.04.2016 - конференція ФАО

Просвітницька діяльність у свинарстві

Ще однією вагомою складовою проекту стало зростання рівня обізнаності щодо АЧС серед власників свиней (адже більше половини свинопоголів’я в Україні утримують у присадибних домогосподарствах!). В рамках проекту вдалося організувати та провести понад 180 зустрічей і обговорень проблеми АЧС у регіонах України, які в цілому відвідало близько 10 тисяч учасників.

Робота з громадами ФАО/ЄБРР

S22.JPG

Ще понад 300 свинарів завдяки цьому проекту поглибили свої знання щодо Африканської чуми свиней під час Національної конференції щодо АЧС, яка відбулася 18 жовтня 2018-го року.

Експерти поділились досвідом кращих практик біобезпеки у свиногосподарствах, порядком здобуття статусу компартмента з АЧС, оцінкою результатів поширення хвороби через офіційні ринки, механізмів перенесення збудника, обмеженнями щодо міжнародної торгівлі в умовах АЧС тощо.

18.10.2018 День свиноферми 15.11.2018 Підсумки проекту «Підвищення обізнаності з АЧС» 04.06.2019 Міжнародний конгрес

У рамках протидії АЧС організовано десятки публікацій у ЗМІ, надруковано та розповсюджено десятки тисяч плакатів та календарів із базовою інформацією про хворобу.

Просвітницька діяльність у мисливстві

В рамках проекту ФАО у цьому році розроблено стандартні операційні процедури з біологічної безпеки в мисливських господарствах України при полюванні в умовах епізоотичного неблагополуччя щодо АЧС, моніторинг, державний нагляд і контроль епізоотичного стану та облаштування мисливських майданчиків та створено курс дистанційного навчання.

Опанування цього курсу дозволить впорядкувати діяльності мисливців, лісників та ветеринарного персоналу при полюванні, розробці впольованих диких свиней та отримати безпечні для людини трофеїв в умовах епізоотичного неблагополуччя щодо АЧС, забезпечити моніторинг, державний нагляд і контроль епізоотичного стану мисливських господарств та облаштування мисливських майданчиків.

Визначити порядок безпечного поводження, з вилученими шляхом полювання з природи дикими свинями та утилізації потенційно контамінованих (забруднених) біологічних відходів та трупів загиблих диких свиней, порядок відбору біологічних матеріалів від впольованих тварин, їх реєстрацію, пакування та транспортування для моніторингових діагностичних досліджень.

Досвід організації нагляду через відбір зразків на офіційних ринках

В 2015 році Уряд України, спільно з приватним сектором економіки, намагаючись вжити більш рішучих заходів, щодо запобігання поширенню АЧС і ліквідації цієї хвороби в країні, звернувся до ЄБРР і ФАО за наданням технічної допомоги по зміцненню потенціалу виявлення ризиків АЧС на місцевому рівні.

Впродовж 2017-2018 років в Україні реалізувався спільний проект технічної допомоги ФАО/ЄБРР: «Україна: пом'якшення ризику та покращення обізнаності про Африканську чуму свиней - фаза II придбання обладнання», фінальні підсумки якого підведено - 15.11.2018 року.

З метою сприяння поліпшенню діагностичного потенціалу країни в рамках проекту було придбано спеціалізоване обладнання для лабораторної діагностики АЧС, інструменти, реактиви й спецодяг, проведено теоретичні та практичні навчання, як персоналу регіональних лабораторій ветеринарної медицини так і студентів магістратури із трьох університетів, а саме:

із польовими експедиціями по активному епізоотичному нагляду та відбором зразків для лабораторних досліджень на базі ново-обладнаних лабораторій:

Житомирська РДЛВМ > Миколаївська РДЛВМ > Сумська філія ДНДІЛДВСЕ >

за участю Головних управлінь Держпродспоживслужби України: в Житомирській, Одеській, Миколаївській та Сумській областях.

Реалізація цього проекту — це «інвестиція в майбутнє», що здійснювалась шляхом осучаснення інструментальної бази діагностичних досліджень — через надання приладів для полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) призначених для досліджень АЧС регіональним лабораторіям та філії Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, навчання персоналу лабораторій і студентів магістратури (учасників проекту) методиці ПЛР досліджень, зміни в підходах до методів навчання студентів магістратури (зміна парадигми навчання - із «як не варто цього робити» - на «як потрібно діяти») — демонстрацією переваг використання інформаційних технологій в отриманні знань та внесення пропозицій щодо коригування навчальних планів і програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців ветеринарної медицини з епізоотології, епізоотичного нагляду заснованого на аналізі ризиків, заходах щодо підвищення біобезпеки господарств, розширення спектру діагностичних досліджень інфекційних хвороб тварин з використанням методу ПЛР, удосконалення методів запобігання АЧС та ліквідації спалахів, відповідно до вимог часу, пояснення стану епізоотичних загроз та методів активної протидії інфекціям.

По ходу проекту здійснювалась розробка технічних вимог щодо запровадження зонування/регіоналізації території України у відповідності із Директивою ЄС 2014/709/ЄC та протоколу активного епізоотичного нагляду заснованого на аналізі ризиків, із врахуванням:

  • місць локалізації свинопоголів’я та ферм, відстані до заражених АЧС об’єктів (лісів, парків, заповідників та заказників), зон відчуження з зареєстрованими випадками АЧС серед диких свиней, транспортних шляхів і магістралей, аеро-, залізничних та річкових портів, ринків продажу тварин та продуктів свинарства, ветеринарно-санітарних заводів, пунктів утилізації трупів та відходів тваринного походження (ями Бекарі) тощо;
  • щільності поголів’я домашніх та диких свиней;
  • рівня біобезпеки свиногосподарств;
  • специфічності та чутливості методів лабораторних досліджень, заходів щодо унеможливлення розсіювання збудника під час транспортування біологічного й патологічного матеріалу;
  • можливості впливу інших факторів, зокрема:
    • дієвості законодавства у відношенні ідентифікації тварин,
    • механізмів контролю переміщень тварин і продукції свинарства,
    • порядку вилучення підозрілих тварин чи продукції сумнівного походження при транспортуванні та їх знешкодження,
    • ступеню обізнаності населення, власників тварин, перевізників та фахівців ветеринарної медицини щодо АЧС,
    • механізму швидкого сповіщення та реагування,
    • способу реалізації протиепізоотичних заходів (готовність координованої взаємодії структур і персоналу господарств до спільних зусиль за надзвичайного стану),
    • оцінки результатів епізоотичного розслідування підозрілих випадків та дієвості висновків (покарання порушників та відшкодування збитків постраждалим власникам тварин) тощо.

Реалізація означених завдань передбачала теоретичні (аудиторні і дистанційне) та практичні навчання студентів трьох університетів - на базі регіональних лабораторій ветеринарної медицини та лабораторій ринків під керівництвом національного консультанта з лабораторної діагностики із польовими експедиціями по активному епізоотичному нагляду із відбором зразків для лабораторних досліджень, результатами яких слугуватимуть основою для рекомендацій компетентному органу в частині запобігання поширенню збудників інфекційних хвороб тварин, в т.ч. АЧС.

В рамках проекту, на суму понад 200 тис. євро, було придбано діагностичне обладнання для дослідження зразків на АЧС методом ПЛР-РЧ (полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі ) для трьох державних регіональних лабораторій ветеринарної медицини (Миколаївської, Сумської та Житомирської областей) та Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ).

Відбір навчальних зразків біоматеріалу (майже 3 тис.) проводився фахівцями державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках самостійно, а пакування, маркування, кодуванням та оформлення зразків (документів на відібрані зразки біоматеріалу для проведення лабораторного дослідження на Африканську чуму свиней) і внесення даних в систему взаємного інформування учасників проекту (для цього було створено доступний для мобільних пристроїв: на Android Apps та iTunes, додаток фіксації процедури відбору зразків на платформі Epicollect5 Data Collection (Beta) - Oxford University, CGPS) - уповноваженими, спільно з представниками регіональних лабораторій залучених до проекту та студентсько-викладацьких груп закріплених за певною областю, впродовж визначеного дня, згідно графіка (Наказ 395 від 15 травня 2018 р.). Доставку навчальних зразків біоматеріалу (промаркованих відповідним чином сейф-пакетів у термоконтейнері ) в регіональну лабораторію здійснювали відповідальні за відбір зразків та проведення лабораторних досліджень на АЧС методом ПЛР-РЧ особи, призначені відповідним наказом директора регіональної лабораторії. Для цього студенти відвідали кожний агропродовольчий ринок України, на якому відбирались досліджувані зразки.

epicollect01.jpg epicollect02.jpg

epicollect03.jpg

epicollect07.jpg

epicollect04.jpg

epicollect06.jpg epicollect05.jpg

Результати цього моніторингу озвучив Голова Держпродспоживслужби України - Володимир Лапа, під час Національної конференції щодо АЧС — лише 0,1%, тобто 3 зразки були контаміновані вірусом АЧС.

Оскільки, пріоритетом реалізації цього проекту в Україні було підвищення діагностичного та кадрового потенціалу країни, а не виявлення зараженої продукції свинарства на ринках України. То, фахівці лабораторій учасниць проекту проходили стажування, як на базі ДНДІЛДВСЕ, так і у центрі досліджень здоров’я тварин (CISA - багатопрофільний дослідницький центр, підрозділ Національного інституту сільськогосподарських та харчових досліджень та технологій (INIA), підпорядкований Міністерству економіки та конкурентоспроможності Іспанії. CISA - це і референтна лабораторія Європейського Союзу з Африканської чуми свиней (АЧС) з 2002 року, і референтна лабораторія ФАО по АЧС і центр співпраці ФАО з питань біобезпеки та нових вірусних захворювань).

А, завдяки співпраці університетів з регіональними лабораторіями понад десятеро студентів-випускників, по завершенні навчання працевлаштувалися в цих установах. Адже в 2012-му році, коли в Україні стався перший спалах АЧС, ми мали лише двох фахівців з ПЛР-діагностики цього захворювання. Нині «запас надійності» — близько 30 фахівців.

Детальніше з матеріалом можна ознайомитись за посиланнями (клацнувши по фото для перегляду галереї чи підписом під фото для ознайомлення з подією).

31.01.2017 Житомир ФАО/ЄБРР 01.02.2018 Підсумок 1-го етапу проекту ФАО/ЄБРР 16.03.2018 Одеса ФАО/ЄБРР
07.06.2018 Суми (практичне заняття) 08.06.2018 Житомир (практичне заняття) 09.06.2018 Одеса (практичне заняття)
20-21.06.2018 Суми тренінг по ПЛР 24-25.07.2018 Житомир тренінг по ПЛР 10.07.2018 Миколаїв тренінг по ПЛР

Наступний акцент в реалізації проекту був зосереджений на обізнаності ветеринарних фахівців Компетентного органу країни та свиногосподарств України алгоритму протидії АЧС.

Так, лише у 2017-2018-му роках симуляційні вправи з використанням ГІС-компонентів, як основи тренінгу, було проведено у 13 областях України. На цих навчаннях учасники (близько 30 ветеринарних лікарів Компетентного органу та 20 - промислових свиногосподарств), імітували спалахи АЧС та розробляли сценаріїв їх ліквідації: алгоритм протидії АЧС, ліквідації спалаху - на рівні ферми та населеного пункту, району та області, обґрунтовуючи свої рішення відповідно до чинних нормативних документів та власного досвіду із ліквідації спалахів хвороби. За цей період практику навчання пройшло понад 600 ветеринарних фахівців. Симуляційні вправи проводились із врахуванням положень нової, на той час, Інструкції з профілактики та боротьби з Африканською чумою свиней та елементів біологічної безпеки, по встановленню спеціальних вимог щодо зон стримування АЧС (Глава 3.4. Кодексу наземних тварин «Зонування і компартментизація»), у відношенні яких, експертами та консультантами ФАО проводилась спільна діяльність із Компетентним органом країни, власниками і фахівцями свиногосподарств, яка успішно завершилась у 2019 році юстованим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Порядок визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки».

Детальніше з матеріалами цих семінарів можна ознайомитись за посиланнями (клацнувши по фото для перегляду галереї чи підписом під фото для ознайомлення з подією).

Симуляційні вправи (2017-2018 р.р.)

12.12.2017 Суми 14.12.2017 Чернігів 06.02.2018 Ужгород
08.02.2018 Львів 27.03.2018 Херсон 28.03.2018 Миколаїв
30.10.2018 Вінниця 30.10.2018 Хмельницький 06.11.2018 Кропивницький
08.11.2018 Запоріжжя 19.06.2019 Івано-Франківськ 20.06.2019 Чернівці
   
02.08.2019 Одеса    

Досвід організації нагляду через відбір зразків в місцях стихійної торгівлі

Аналогічний попередньому проекту ФАО/ЄБРР, в рамках якого досліджувались зразки свинини зібрані на офіційних ринках України - з 8 січня 2019 року по 30 червня 2020 року під керівництвом Black & Veatch Special Projects Corp. у партнерстві з Metabiota, Inc. та Labyrinth Global Health, Inc. в чотирьох областях України було закуплено, а згодом і досліджено, близько 4000 зразків свинини в місцях стихійної торгівлі.

В рамках реалізації Програми зменшення біологічної загрози в Україні, ціль якої: забезпечення життєдіяльності побудованих та модернізованих лабораторій; проведення навчання зі спостереження за інфекційними хворобами для наукового персоналу реципієнтів; розробка та запровадження спільних наукових проектів; підтримка участі українських фахівців в міжнародних конференціях – у жовтні 2019 року відбувся запуск практичної реалізації Проекту спільних біологічних досліджень (СБД) UP-10: «Регіональна оцінка ризиків передачі вірусу Африканської чуми свиней (АЧС) у дикій фауні та через торгові шляхи («від лану до столу») в Україні, підходи до розробки ефективних карантинних заходів і стратегій контролю за вірусом АЧС», затвердженого Агентством зменшення загрози МО США 19 грудня 2018 року, з метою продовження діяльності над розробкою ефективної національної інформаційно-просвітницької стратегії, особлива увага в якій приділялась створенню анкет та способу проведення опитувань для кращого розуміння впливу антропогенних факторів на поширення вірусу АЧС за участю провідних установ, організацій-учасниць, партнерів та представників.

Тривале (з 2012) неблагополуччя України у відношенні Африканської чуми свиней потребувало аналізу широкого спектру факторів і причин, що впливали на цей показник, об’єктивної, неупередженої їх оцінки, пошуку нових підходів та посилення існуючих дієвих заходів у протидії цій хворобі.

Враховуючи, що аналіз шляхів ймовірного занесення, поширення та розповсюдження хвороби в Україні, на той час, дозволив зробити припущення, що значну роль в цьому процесі можуть відігравати і місця стихійної торгівлі. Однак, відсутність об’єктивних статистичних даних, як щодо кількості цих місць на території країни, так і характеру та об’єму продукції, яка там продається потребувало проведення наукового дослідження цього питання.

Публічні обговорення, проведені в рамках старту проекту UP-10 поміж його учасниками та представниками залучених до участі державних і громадських установ та організацій з боку України (в рамках реалізації «Програми зменшення біологічної загрози в Україні» (ПЗБЗ) - дві сесії із запуску Проекту спільних біологічних досліджень (СБД)), дозволили визначити слабкі місця в системі протидії АЧС та сформувати напрямки подальшої роботи, які потребували вивчення, оцінки та посилення впливу, як зі сторони Компетентного органу країни, так і держави в цілому, шляхом внесення коректив у певні нормативні акти.

5-1.png

В рамках цього проекту було закуплено зразки свинини в місцях стихійної торгівлі в Україні та комісійно, із залученням компетентних фахівців державних та громадських установ і організацій галузі свинарства проведено лабораторні їх дослідження в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи з метою оцінки ризику поширення патогена через нелегальні торгівельні шляхи.

Опираючись на попередній досвід реалізації проекту ТАР-4 та інших успішних проектів по протидії АЧС 12 і 13 червня 2019 року відбулась зустріч, обговорення в робочих групах та оцінка попередньої і поточної освітньої та інформаційної діяльності в Україні стосовно АЧС, з'ясовано недоліки та переваги попередньої інформаційної діяльності в країні, поточний стан по АЧС в Україні, Європі, Азії та визначено стратегію майбутньої інформаційно-просвітницької діяльності.

19-22 серпня 2019 р. відбувся підготовчий тренінг по збору зразків м'ясної продукції зі свинини в рамках проекту UP-10. Учасники навчання відвідали також КП «Володимирський Ринок» та Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

Запуск практичної реалізації проекту UP-10

Антропогенні фактори (поведінка людей) та незадовільні заходи із забезпечення біологічного захисту, як в Україні так і сусідніх країнах, швидше за все, є найвпливовішими чинниками, що сприяють швидшому поширенню АЧС.

Підтвердженням цієї гіпотези були спостереження того, що передача збудника пов’язана із основними транспортними та торговельними шляхами на території країни, як з півночі на південь, так і зі сходу на захід. Тому, і було зроблено припущення, що соціально-економічні фактори сприяли підтриманню, поширенню та проникненню АЧС спочатку у домогосподарства, а згодом і на підприємства. Крім того, потенційна відсутність прозорості у повідомленнях про спалахи та незадовільні заходи із забезпечення біологічної безпеки у домогосподарствах додатково збільшують ризик поширення вірусу через споживання заражених кормів домашніми свинями та через незаконне захоронення туш у лісових насадженнях в сільських місцевостях, доступних для диких свиней.

Вважалось, що складні соціально-економічні фактори в сільській місцевості України та продаж свинини в місцях стихійної торгівлі є потенційно важливим компонентом переміщення зараженої ВАСЧ продукції, як всередині країни, так і через міжнародні кордони. Існувала суттєва прогалина у розумінні обсягу зараженої продукції, здатної бути переносником ВАЧС, та сприяти його розповсюдженню в регіоні, як через ліцензовані ринки громади, так і місця стихійної торгівлі. Ці недоліки підкреслили прогалини в існуючому законодавстві та нормативно-правовій базі України стосовно контролю поширення ВАЧС та інших зоонозних захворювань ,через харчі та корми і викликають занепокоєння.

Складність епізоотичної ситуації стала ще більш очевидною після доповіді 29 травня 2019 року постійної групи експертів з АЧС в Європі Глобального механізму для прогресивних методів боротьби з транскордонними захворюваннями тварин (GF-TADs) Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)/Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), у якій стверджується, що українська делегація повідомила, що АЧС наразі вважається ензоотичною хворобою в Україні. Через прогресуючу стадію поширення вірусу по Україні вкрай важливо докласти зусиль для усунення прогалин в інформаційно-роз'яснювальній роботі з громадськістю та забезпечення того, щоб громадська освіта стала провідним компонентом у запобіганні подальшого поширення ВАЧС та ензоотичного розвитку хвороби по всій країні. Ключовим для цього повинне бути підвищення обізнаності власників господарств, ветеринарів та мисливців щодо біологічного ризику АЧС та клінічних ознак захворювання, а також забезпечення обізнаності та відстеження руху тварин. Це сприятиме економічній стійкості та стабільності сільськогосподарських ринків в Україні.

У ході моніторингу впродовж 2019-2020 на стихійних ринках відібрано 4000 зразків продукції тваринного походження (сировина та продукція зі свинини) в чотирьох областях України: Закарпатській, Одеській, Рівненській та Харківській.

3.png

Місця закупки свинини в Україні

4.png

Лабораторні дослідження закуплених в рамках проекту зразків, комісійно (за участю фахівців провідних установ, організацій партнерів та безпосередніх учасниць проекту), проведено у Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ). За результатами цих досліджень виявлено лише вісім позитивних на АЧС зразків: 2 в Закарпатській, 4 - в Одеській та 2 у Харківській областях, що становить 0,23 % від загальної кількості.

Ці результати підтвердили дієвість заходів, які вживались Компетентним органом країни (Держпродспоживслужбою України) по протидії АЧС на час досліджень та контрольованість ситуації в державі щодо цієї хвороби. Однак, враховуючи набутий досвід варто зауважити, що стихійна торгівля завжди залишатиметься великим ризиком, як для здоров'я пересічних громадян, так і занесення збудника АЧС у домогосподарства.

На основі отриманих результатів територіальними органами Держпродспоживслужби в Закарпатській, Одеській та Харківській областях, спільно з органами національної поліції, органами місцевого самоврядування вжито заходів щодо посилення контролю, і зокрема щодо переміщення живих тварин, сировини і продукції тваринного походження та ліквідації місць стихійної торгівлі.

З 17 по 21 лютого 2020 року на cемінарі №18 проекту UP-10, розглядались транскордонні хвороби тварин на прикладі контролю ящуру. Особливості реагування на надзвичайні ситуації в сільському господарстві (українське та міжнародне ветеринарне законодавство, контроль переміщення та вплив на експорт). Відбулись симуляційні вправи (на основі ADRT) з елементами картографії та прив’язкою до місця (NABC), для визначення ризиків переміщення тварин, розгляд пропозицій щодо заходів обмеження та їх обговорення у форматі "а що, як що ...?”. Обговорення реалій українського законодавства і політики, у відношенні хвороб тварин, контролю переміщення, торгівлі тваринами і продукцією тваринного походження. Особливості вірусу Африканської чуми свиней: специфічність, стійкість та інактивація збудника. Історичні аспекти. Механізм передачі, поширення і виживання ВАЧС у навколишньому середовищі (включаючи м'ясо, корми і транспортні засоби). Симптоми хвороби та інших подібних хвороб (патологічні зміни, діагностика і диференційний діагноз). Роль диких/здичавілих свиней в поширенні та підтриманні епізоотії АЧС, а також роль мисливців і грибників.

Обговорення місць стихійної торгівлі продуктами харчування відвіданих в рамках проекту UP-10 (огляд веб-сайту UP-10, оцінка даних зібраних за допомогою мобільного застосунку при зборі зразків. Обговорення ефективності системи спільного інформування учасників проекту UP-10). Презентація отриманих результатів робочими групами (їх обговорення: що схожого?, відмінності?, проблеми і шляхи їх вирішення?).

Оцінка впливу АЧС на свинарство в країні та економічні наслідки (на прикладах з інших країн – АЧС (Китай) та КЧС у Нідерландах тощо). Моніторинг та спостереження за транскордонними хворобами тварин: чим раніше, тим краще (ВЛЗН, як приклад). Повідомлення про випадки АЧС в Україні – правила процедури і вплив на виробників, перевізників тварин і місцеві громади. Оцінка процедури – від «підозри» до лабораторного підтвердження діагнозу. Детально про ПЛР дослідження. Боротьба з АЧС: ризики і загальні міркування щодо переміщення тварин, запровадження карантинних заходів, перекриття доріг, інформування громадськості тощо.

Біозахист, як шлях запобігання поширенню вірусу АЧС у малих господарствах / домогосподарствах / комерційному свинарстві. Реагування на спалахи (вимоги до звітності, біозахисту у запобіганні поширенню АЧС з місця спалаху). Евтаназія свиней та утилізація туш. Очищення контамінованих об'єктів і перезапуск виробництва після спалаху АЧС.

Політика щодо контролю і стримування АЧС: досвід інших країн – наприклад, економічні наслідки в Китаї. Важливість комунікації та інформування громадськості.

Довгострокові наслідки АЧС для України. Чи можливе викорінення АЧС? Якщо ні, то як ще можна мінімізувати вплив АЧС на свинарство? Обговорення в групах: огляд поточного політичного стану у сфері ветеринарної медицини в Україні. Проект UP - 10 та інші зусилля у розробці ефективних шляхів комунікації для різних соціальних категорій населення, за підтримки АЗЗ.

Майбутня діяльність - Чого хочуть українські учасники семінару. Яким буде проект UP-11? Обговорення навчальної складової.

Поточні дослідження АЧС, на прикладі Науково-дослідного інституту біозахисту. Методи швидкої (експрес) діагностики. Перспективи створення вакцини.

Реалізація цього проекту (фінальний звіт) дозволила провести об’єктивну, неупереджену оцінку рівня обізнаності різних категорій громадян, дотичних до свинарства, у відношенні розуміння загрози АЧС, визначити найменш обізнані категорії населення країни та посилити вплив, пропагуючи знання про небезпеку і шляхи збереження свинарства в Україні, як через ЗМІ, цільові веб ресурси, соціальні мережі, так і спеціалізовані навчання фахівців галузі свинарства і ветеринарних лікарів, студентів факультетів ветеринарної медицини та харчових технологій, із залученням науковців провідних установ, а також оцінити реальний вплив стихійної торгівлі на розповсюдження хвороби в Україні та, за потреби, скоригувати нормативну базу.

1.png

Запорукою успіху в реалізації цього проекту стала його публічність і прозорість.


План заходів на випадок надзвичайного стану з АЧС

Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 19 липня 2013 року № 100 запроваджено План дій при підозрі захворювання свиней на африканську чуму незалежно від типу ведення господарства та форми власності, в якому визначено перелік заходів з реагування та час відведений на виконання.

СЛУЖБА ТВАРИННИЦТВА ТА ЗДОРОВ'Я ТВАРИН ФАО в 2009 (англійською), 2011 (російською), а в 2016 році (українською) опублікувала ПОСІБНИК З ПІДГОТОВКИ ПЛАНІВ НАДЗВИЧАЙНИХ ЗАХОДІВ НА ВИПАДОК ЕПІЗООТІЇ АФРИКАНСЬКОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ створений на базі Австралійського плану ветеринарних заходів на випадок надзвичайного стану (AUSVETPLAN) з певними змінами та доповненнями.

Окрім цього, за сприяння ФАО створено курс дистанційного навчання: «Планування ветеринарних заходів», в якому розглядаються особливості планування ветеринарних заходів в Україні та світі, функціонал єдиної інформаційної системи по проведенню протиепізоотичних заходів в Україні, кращий досвід з основ реагування та план заходів за надзвичайної ветеринарної події.


 

Основні епізоотологічні показники

Африканська чума свиней, яка вже 12 років впевнено крокує теренами Східної Європи, є доволі складним з точки зору епізоотології захворюванням свиней. Оцінити роль різноманітних факторів ризику в його поширенні та вкоріненні досить складно, оскільки в умовах України, як і загалом в країнах Східної Європи, відбувається одночасне накладення кількох циклів і механізмів передачі АЧС один на одного. Так, одночасно з горизонтальною передачею вірусу між тваринами (в одному стаді, в межах однієї епізоотичної одиниці), суттєву роль в поширенні хвороби відіграє людина. Це відбувається, як через фоміти, так і при транспортуванні хворих тварин, трупів, туш та контамінованих субпродуктів, як для забою, так і продажу. Останнє, ймовірно, відіграє в епізоотологічному циклі і географічному поширенні АЧС найвизначнішу роль.

Ситуація додатково ускладняється залученням до передачі патогену і диких свиней, причому зрозуміти, коли і в якій мірі локальні спалахи АЧС в природі є наслідком її занесення зі свинарського сектору, а коли можна говорити про незалежну циркуляцію вірусу серед диких тварин і, відповідно, розглядати їх в якості транзитного резервуару та фактору ризику для домашніх свиней непросто. До передачі вірусу між дикими та домашніми тваринами значною мірою причетні люди: власники свиней, що намагаються позбавитись від трупів та рештків загиблих тварин, а також мисливці, що контактують, як з середовищем перебування, так і контамінованими тушами хворих та трупами диких свиней.

Але чи не найважливішим ускладненням для аналізу інцидентності АЧС є особливість вірусу зберігати життєздатність в продуктах забою та трупах свиней впродовж тривалого часу, особливо, коли така контамінована продукція потрапляє в раціон свиней спричинюючи нове зараження. Таким чином, на уражених хворобою територіях в умовах усталеного ензоотичного циклу формується третій транзитний резервуар інфекції - контамінована вірусом продукція. Він залишається «невидимим» для епізоотичного нагляду і, що найважливіше, такі заражені субпродукти можуть широко транспортуватись по країні, зберігаючи патоген впродовж тривалого часу та потрапляти в різні торговельні мережі і, зрештою, згодовуватись свиням, провокуючи нові спалахи.

Інтуїтивно, в умовах України можна очікувати, що ризик ензоотичної персистенції АЧС різнитиметься між регіонами. Маючи в наявності статистичні дані щодо розподілу поголів'я диких та домашніх свиней регіонально, детальні відомості щодо кількості населених пунктів, типу свиногосподарств та поголів'я свиней, демографічні дані, а також інші релевантні соціально-економічні показники ми зробили першу спробу оцінити вплив низки потенційних факторів ризику (предикторів) на інцидентність АЧС приведену до уніфікованого показника, коефіцієнту атаки (КА), шляхом мультирегресійного аналізу. На основі виявлених закономірностей було також зроблено спробу змоделювати ризики і дезагрегувати кількісні показники отримані за результатами моделювання (тобто перенести виявлені закономірності з рівня областей на рівень районів) і відобразити їх у вигляді більш деталізованих карт ризику ензоотичної циркуляції АЧС по секторах (домо-господарства, комерційні ферми та дикі свині).

Наявні для цього дослідження дані по нотифікаціях спалахів та випадках АЧС в Україні за період з 2012 до 29.10.2020 р. було занесено у просторову базу даних (n=563). Дані щодо поширення АЧС в АР Крим після її окупації були отримані з відкритих джерел та офіційних повідомлень Россільгоспнагляду (n=15). Кожен внесений запис містив наступні атрибутивні дані: ID case - ідентифікатор випадку хвороби згідно офіційного переліку, ID event - ідентифікатор епізоотичної події, у випадках, якщо спалах реєструвався одночасно на фермі та у домо-, приватному господарстві та за їх межами (тобто спалах включав у себе більше одного випадоку чи події); Lat, Lng - географічні координати визначені до центроїду населеного пункту, чи іншого географічного об’єкта (урочища, лісгоспу тощо); ОБЛАСТЬ - область спостереження, РАЙОН - район спостереження за адміністративним поділом чинним до 2021 р.; НП - назву населеного пункту; ПІДПИС - підпис події для карти; ОБСТАВИНИ - текстовий опис випадку, тобто офіційне повідомлення; Тип НП - тип населеного пункту (село або селище, СМТ, місто); СЕКТОР - домашні чи дикі тварини; ЕПІЗОТИЧНА ОДИНИЦЯ - тип постраждалої епізоотологічної одиниці (ПГН - приватні господарства населення, ферми, в природі, трупи (= не визначено)); ТИП НАГЛЯДУ - здебільшого пасивний, тобто виявлення за фактом наявності клінічних ознак, і активний - виключно при дослідженні відстріляних диких свиней; ДАТА - дата реєстрації події; РІК - рік реєстрації події, МІСЯЦЬ - місяць реєстрації події; ПІДЛЯГАЛО ЗНИЩЕННЮ - число вразливих тварин за офіційною оцінкою; ЗНИЩЕНО - число тварин знищених при ліквідації спалаху.

Вказана база даних була ретельно вивірена на предмет локалізації подій і повної відповідності атрибутивної інформації наявної в описі. Для коректного розрахунку коефіцієнтів атаки розрахунок початку епізоотії АЧС почали з 06/01/2014 (другий випадок АЧС в Луганській області, після поодинокої першої реєстрації в 2012 р. в Запорізькій області) і обмежилися нотифікацією АЧС - 29.10.2020 р., як останньою. Оскільки, час початку епізоотії АЧС, як і останнього виявлення хвороби, суттєво різнився між областями, для кожної області було визначено дати першої та останньої нотифікації АЧС (незалежно від сектору) і розраховано загальну тривалість періоду ймовірної експозиції вразливого до патогену поголів’я в днях, а потім переведено її в тривалість і в роки. Регіональні коефіцієнти атаки АЧС було розраховано як пропорції числа відповідних епізоотологічних одиниць уражених АЧС за один рік експозиції. Для домогосподарств населення за епізоотичну одиницю було взято населений пункт (деномінатор - загальне число населених пунктів сільського типу), для комерційних господарств - ферму (деномінатор - число комерційних господарств), для диких свиней деномінатором також було загальне число населених пунктів сільського типу. В останньому випадку існує суттєва невизначеність щодо того, що, власне, вважати епізоотичною одиницею. Тому, ми виходили з припущення, що угруповання тварин, що мешкають навколо населеного пункту (території умовно обмеженої полігонами Вороного) є своєрідними «квазі-епізоотичними» одиницями і що хвороба виявляється здебільшого при виявленні трупів диких тварин місцевим населенням.

Таблиця 1. Дані по реєстрації АЧС по областях України з урахуванням тривалості епізоотії (експозиція округлена до кількості років).

ОБЛАСТЬ

Експозиція (років)

Число реєстрацій АЧС

ПГН

Ферми

Дикі свині

Трупи (домашні)

Усього

АР Крим (2016 - 2017)

1

5

1

7

2

15

Вінницька (2016 - 2020)

4

10

5

2

 

17

Волинська (2016 - 2020)

4

5

 

4

 

9

Дніпропетровська (2017 - 2020)

4

6

2

1

2

11

Донецька (2017 - 2020)

4

16

2

5

2

25

Житомирська (2015 - 2019)

4

3

1

6

 

10

Закарпатська (2016 - 2018)

2

2

2

21

 

25

Запорізька (2017 - 2020)*

3

6

4

 

2

12

Івано-Франківська (2017 - 2020)

4

3

 

1

 

4

Київська (2015 - 2020)

6

13

11

2

3

29

Кіровоградська (2016 - 2020)

4

7

3

6

1

17

Луганська (2014 - 2018)

5

8

1

7

2

18

Львівська (2017 - 2019)

2

1

1

 

 

2

Миколаївська (2015 - 2019)

4

30

3

1

11

45

Одеська (2015 - 2019)

4

44

16

10

1

71

Полтавська (2015 - 2020)

5

26

16

7

2

51

Рівненська (2015 - 2020)

5

16

5

10

1

32

Сумська (2014 - 2020)

6

16

6

4

 

26

Тернопільська (2017 - 2020)

4

10

1

4

1

16

Харківська (2016 - 2019)

3

14

1

9

3

27

Херсонська (2016 - 2020)

4

19

5

1

1

26

Хмельницька (2016 - 2019)

3

4

4

 

 

8

Черкаська (2015 - 2018)

3

9

5

1

4

19

Чернівецька (2016 - 2019)

3

5

4

4

1

14

Чернігівська (2014 - 2020)

5

20

3

11

 

34

УКРАЇНА

 

298

102

124

39

563

Для розрахунків регіональних коефіцієнтів атаки АЧС (залежні змінні), побудови бази даних незалежних змінних (предикторів) для мультирегресійного аналізу та подальшого створення моделей і карт було використано статистичні дані за 2014 р. зібрані і впорядковані в рамках проекту ФАО. Загальне число свиней у населення по районах та міських радах було розподілено між населеними пунктами сільського типу пропорційно оцінки чисельності населеня. Для цього було розраховано число свиней на одного сільського мешканця району в районі, після чого загальне число мешканців села чи селища перемножено на відповідний коефіцієнт по району. Інформація про свиноферми бралась з офіційного реєстру свиногосподарств 2014 р., який було геокодовано за назвою населеного пункту.

Для побудови бази даних предикторів створено два просторових набори стандартизованих показників: для рівня областей (первинний аналіз) та районів (для моделювання з використанням отриманих мультирегресійних рівнянь), а також, розраховано різноманітні показники для популяцій домашніх та диких свиней. Для аналізу використано табличні дані Комітету лісового господарства по чисельності диких свиней за 2017 р., оскільки, вони були наявні і для рівня районів, а також характеризували стан популяції диких свиней приблизно посередині досліджуваного періоду (2014-2020 рр.). Оцінки чисельності були прив’язані до відповідних полігонів адміністративного поділу України. Повний перелік стандартизованих предикторів наводиться в таблиці 2.

Таблиця 2. Перелік стандартизованих просторових змінних, використаних в якості предикторів середньорічних коефіцієнтів атаки АЧС

Категорія

Назва змінної

Значення

1

Населення

PDens_mean

середня щільність населення за даними моделювання WorldPop 2020 р. (осіб/км2)

2

Населення

PDens_medi

медіана щільності населення за даними моделювання WorldPop 2020 р. (осіб/км2)

3

Населення

POP_DENS_total

загальна щільність населення за даними 2020 р. (осіб/км2)

4

Населення

POP_DENS_urban

загальна щільність міського населення за даними 2020 р. (осіб/км2)

5

Населення

POP_DENS_rural

загальна щільність сільського населення за даними 2020 р. (осіб/км2)

6

Населення

UKRAINIANS

відсоток українців в населенні (2001 р.)

7

Населення

RUSSIANS

відсоток росіян в населенні (2001 р.)

8

Населення

BELORUSSIANS

відсоток білорусів в населенні (2001 р.)

9

Домашні свині

Farm density

число свиноферм на кваратний кілометр

10

Домашні свині

Village density

число населених пунктів сільського типу на квадратний кілометр

11

Домашні свині

EPiunit density

число населених пунктів сільського типу та свиноферм на квадратний кілометр

12

Домашні свині

Average village

середня розрахункова чисельність свиней в сільському населеному пункті

13

Домашні свині

Average farm

Середній розмір свиноферми

14

Домашні свині

BY_PIG_DENS

число свиней утримуваних населенням нормалізоване площею регіону (голів/км2)

15

Домашні свині

FM_PIG_DENS

число свиней на комерційних фірмах нормалізоване площею регіону (голів/км2)

16

Домашні свині

BY_PIG_per_person

число свиней утримуваних населенням в перерахунку на одну особу

17

Домашні свині

FM_PIG_per_person

число свиней на комерційних фермах в перерахунку на одну особу

18

Дикі свині

WB_PIG_DENS

число диких свиней нормалізоване площею регіону (голів/км2)

19

Доступ до ринків

ACCESS mean

середній час подорожі щоб дістатися населеного пункту з 50 тис. мешканців (хвилини)

20

Доступ до ринків

ACCESS median

медіана часу подорожі щоб дістатися населеного пункту з 50 тис. мешканців (хвилини)

Концентрація поголів’я свиней в Україні, як потенційний фактор ризику АЧС

Станом на 2014 р. в Україні було 7 663 тис. гол. домашніх свиней, з яких приблизно половина (51.6 % або 3 707 тис. голів) утримувалась в свинарських господарствах різного типу та форм власності, а решта - це свинопоголів’я домогосподарств. Існують суттєві розбіжності у співвідношенні поголів’я утримуваного на фермах та населенням (рис. 1) між регіонами України. Щільність свинопоголів’я також суттєво різниться між секторами. В центрі та на південному сході країни домінує промислове свинарство, тоді як значно більша частка населення західних областей утримує свиней в особистих домогосподарствах.

Рисунок 1. Ліворуч: співвідношення чисельності свиней, що утримуються на фермах і в особистих домогосподарствах громадян в розрізі областей України (%). Області ранжовані в порядку зменшення долі комерційного поголів'я. Праворуч: градієнт щільності поголів’я і загальна чисельність свиней в розрізі областей для домогосподарств населення (А) та комерційних ферм (В). Дані 2014 р.

На субрегіональному (райони) рівні також простежуються суттєві варіації в загальній чисельності та секторальному розподілі свинопоголів’я (рис. 2 і 3). Це створює доволі строкату картину з огляду на ймовірні фактори ризику поширення та вкорінення АЧС як ензоотичного захворювання свиней в Україні.

Рисунок 2. Щільність поголів’я свиней в Україні у розрізі районів та міських рад. Класифікація за методом квантилів, дані 2014 р.

Рисунок 3. Щільність поголів’я свиней у домогосподарствах населення (А) та на комерційних свинофермах (В) у розрізі районів та міських рад. Класифікація за методом квантилів, дані 2014 р.

Станом на початок 2014 р. в Україні нараховувалося 3 369 офіційно зареєстрованих свиноферм, більшість з яких - товарного спрямування (97%) і 224 племінних господарства. За типом ферми розподілялись наступним чином: більшість свиногосподарств забезпечувала повний цикл виробництва - 76.8%, лише відгодівля - 19.6%, репродуктори - 3.6%.

Рисунок 4. Розташування та розподіл числа свиноферм за напрямком (А) та типом (B).

Рисунок 5. Розташування (B), і розподіл відсотків числа свиноферм та свинопоголів’я за розмірним класом ферми (А).

Розподіл чисельності диких свиней в Україні також має певні просторові тенденції, які варто враховувати при аналізі ризиків. Так, найвища щільність поголів’я свиней завжди спостерігалася у найбільш лісистих областях на півночі та заході країни (Житомирська, Рівненська, Закарпатська, рис. 6: В,С), хоча, дикі свині у межах цих областей теж мали нерівномірне поширення. Статистичні дані зимового обліку 2017 р. демонструють строкату картину розподілу щільності поголів’я диких свиней у розрізі районів. Необхідно враховувати, що в 2017 р. АЧС вже встигла завдати значної шкоди популяції диких свиней, особливо в Сумській, Чернігівській та Київській областях, звідки і почалось поширення хвороби на решту території країни. Тому, використані в моделі оцінки щільності є доволі приблизними і можуть впливати на результат.

Рисунок 6. Щільність поголів’я диких свиней у розрізі районів та міських рад в 2017 р. (А), та аналогічно - в розрізі областей в 2014 р. (В) і растрова карта змодельованої чисельності диких свиней (С, за Pittiglio et al, 2018). Класифікація за методом квантилів.

Епізоотія АЧС 2012-2020 рр.

Не може бути жодного сумніву щодо того, що приватні домогосподарства населення є основним резервуаром АЧС в Україні (рис. 7). Навіть незважаючи на ймовірне суттєве недоврахування числа зареєстрованих випадків захворювання в цьому секторі (див. нижче), вони складають більше половини офіційних повідомлень про хворобу. З динаміки розвитку епізоотії АЧС в Україні добре видно прямий зв'язок між числом зареєстрованих випадків у різних секторах (рис. 7, праворуч) та кореляції між числом реєстрацій в ПГН та на фермах (а) і між випадками в природі та на фермах (б), що складає майже одиницю (а: R = 0.95, P-value = 0.003, R2 = 0.9, n = 6; б: R = 0.9, P-value = 0.014, R2 = 0.7, n = 7). Також, достатньо сильною є кореляція між числом реєстрацій АЧС в ПГН та в природі (R = 0.8, P-value = .045, R2 = 0.6, n = 7). Наявність цих кореляцій чітко вказує на те, що процес поширення АЧС, по-перше, відбувається одночасно по всіх секторах і є, по суті, єдиною епізоотією АЧС в країні, а по-друге, синхронне зменшення числа реєстрацій по країні в незмінних пропорціях між секторами вказує на реальне зменшення числа випадків хвороби, а не про відмову фермерів, чи населення (власників свиней і мисливців) повідомляти про випадки захворювання після 2017-2018 рр.

Рисунок 7. Розподіл офіційних зареєстрованих випадків АЧС в епізоотичних одиницях різного типу (ліворуч) і їх динаміка по роках з 2014 до 2020 р (праворуч).

Для об’єктивної оцінки активності хвороби в розрізі регіонів було використано середньорічний показник коефіцієнту атаки (див. вище), який фактично, є показником інцидентності, нормалізованої загальним числом відповідних епізоотичних одиниць. З епізоотологічної точки зору це стандартизований індикатор, пропорція епізоотичних одиниць, що були уражені АЧС за один рік спостережень. У певному сенсі його можна використовувати, як мірило ступеню активності захворювання: чим більшою є пропорція уражених об'єктів (ферм чи сіл), тим вищим є його активність. Суть подальшого аналізу ризиків полягала в тому, щоб визначити, які просторові фактори з числа предикторів (таблиця 3) дозволяють пояснити характер розподілу середньорічних секторальних коефіцієнтів атаки між регіонами України (таблиця 3 та рис. 8).

Таблиця 3. Число епізоотичних одиниць (сіл, ферм та разом), кількість зареєстрованих випадків АЧС окремо для ферм, присадибних домогосподарств населення та диких свиней і відповідні річні коефіцієнти атаки АЧС по областях України з урахуванням тривалості епізоотії хвороби в кожному регіоні.

Як видно з таблиці 3, коефіцієнти атаки АЧС на свинофермах (0.0085, SD=0.007, n=25) вищі ніж у приватних домогосподарствах населення (0.003, SD=0.002, n=25), та диких свиней (0.0019, SD=0.004, n=25), достовірність чого підтверджується t-тестом Велча. Водночас, результати досліджень показують, що різниця середніх між ПГН та дикими свиньми недостовірна. Виходить, що в середньому на комерційних фермах АЧС реєструють від 3 до 5 разів частіше, ніж серед поголів’я свиней, що його утримує населення чи серед диких свиней. Зрозуміло, що коефіцієнти атаки для ПГН явно занижені, і причина цього, скоріше за все, неповнота повідомлень населенням про захворювання. В цілому, якщо вважати, що кількість повідомлень про АЧС на свинофермах близька до реальної, а ймовірність занесення АЧС в господарства населення хоча б така, як і на свиноферми, не буде перебільшенням стверджувати, що в країні загалом було щонайменше в три рази більше спалахів АЧС у домогосподарствах населення. Іншими словами, близько 66% спалахів АЧС в цьому секторі не були офіційно нотифіковані.

Рисунок 8. Середньорічні коефіцієнти атаки АЧС по областях України для свиноферм (А), присадибних домогосподарств населення (B), та диких свиней (С). Класифікація за методом рівних інтервалів. На гістограмах області відсортовано в порядку зменшення коефіцієнту атаки. Шкала на абсцисі ідентична на всіх трьох гістограмах (0 - 0.025).

Цікаво, що між коефіцієнтами атаки (КА) у секторі ПГН та на комерційних фермах є статистично достовірна кореляція (R=0.6, R2 = 0.36, P=0.002, n=25). Значно гірша, хоча й теж статистично достовірна кореляція виявляється між КА для ферм та диких свиней (R=0.49, R2 = 0.24, P = 0.01, n=25). Ніякого зв'язку між КА серед диких свиней та інцидентністю АЧС в ПГН не виявляється. Усе це знову вказує на ПГН, як головне джерело інфекції, яка поширюється на свиноферми, а також на суттєве недоврахування в офіційній статистиці відомостей про справжню інцидентність АЧС у ПГН. Можливо, деяку роль в інцидентності АЧС серед диких свиней відіграє частота занесення хвороби на невеликі свиноферми, власники яких змушені позбавлятися від трупів шляхом утилізації їх в лісі, але найімовірніше, що головним джерелом інфекції для диких свиней є все ж приватний сектор зі значною кількістю невиявлених спалахів АЧС. Тобто епізоотологічний ланцюжок, скоріш за все, розгортається в напрямку від ПГН до свиноферм і диких свиней, після чого зараження останніх, в залежності від місцевих обставин, може розвинутись в автономні спалахи.

Просторове моделювання ризиків АЧС

Створену базу даних попередньо було досліджено інструментом Key Influencers в PowerBI Microsoft. Для подальшої побудови відповідних мультирегресійних моделей ризику ензоотичної персистенції АЧС, деякі екстремальні оцінки коефіцієнтів атаки було виключено з аналізу. Так, у моделі ризику для комерційних свиногосподарств було виключено дані наступних областей: АР Крим, Волинська, Івано-Франківська, Луганська, Полтавська та Херсонська. Для ПГН не враховувались дані для наступних регіонів: Миколаївська, Одеська та Херсонська область. Для моделі по диких свинях виключено АР Крим. Отримані мультирегресійні рівняння наведено нижче, а статистичне резюме моделювання наведено в таблиці 4.

  • ATTACK RATE (ферми) = 0.008 - 0.0001 * AССESS mean + 0.0002 * ACCESS median + 0.0002 * POP_DENS_rural + 0.1463 * Village density - 0.3443 * EPiunit density + 0.000005 * Average village
  • ATTACK RATE (ПГН) = 0.01 - 0.00009 * UKRAINIANS - 0.00008 * RUSSIANS + 0.0015 * BELORUSSIANS
  • ATTACK RATE (дикі свині) = -0.009 + 0.0002 *ACCESS mean - 0.0002 * ACCESS median - 0.00003 * POP_DENS_rural

Таблиця 4. Статистичні параметри мультирегресйних рівнянь побудованих для пояснення регіональних варіацій коефіцієнтів атаки АЧС на свинофермах, у присадибних домогосподарствах населення та серед диких свиней.

Показник

Ферми

ПГН

Дикі свині

Multiple R

0.8365206

0.6813024

0.9226144

R Square

0.6997667

0.4641730

0.8512174

Adjusted R Square

0.5496501

0.3748685

0.8289000

Standard Error

0.0040043

0.0009858

0.0015132

Observations

19

22

24

Запропонована модель ризику для свиноферм виявилася здатною пояснити 55% варіантів (Adjusted R Square = 0.549), що вказує на доволі суттєвий вплив факторів ризику, пов’язаних з місцем розташування свиноферми в країні і врахованих в моделі. Значно гіршою здатністю передбачувати ризик персистенції АЧС виявилася модель факторів ризику для ПГН (Adjusted R Square = 0.374), що очевидно, пов’язано, по-перше, з дуже ймовірною неповнотою реєстрацій випадків захворювання в цьому секторі, а по-друге, можливо, що просторові фактори ризику, досліджені в моделі, не відображають його регіональну специфіку. Найкращі результати продемонструвало мультирегресійне рівняння в оцінці коефіцієнтів атаки АЧС серед диких свиней (Adjusted R Square = 0.828), якому не складно знайти логічне пояснення з точки зору епізоотології.

Таким чином, моделювання виявляє, що вплив на коефіцієнти атаки для свиноферм (позитивний чи негативний) мають, по-перше, змінні які відображають регіональні показники доступності ринків (тривалість подорожі до найближчого населеного пункту від 50 тис.) - середній показник та медіана для регіону (рис. 9, 1 та 2). Це є ще одним підтвердженням того, що соціально-економічні фактори відіграють провідну роль в поширенні цього захворювання. Інша група змінних в цьому рівнянні підкреслює значущість демографічних показників, які стосуються сільського населення. Це його щільність на квадратний кілометр, щільність населених пунктів на квадратний кілометр та середня величина села (рис. 9, 3, 4 та 6). Лише одна змінна, яка має відношення до власне популяції свиней, а саме загальна щільність епізоотичних одиниць (тобто сіл та свиноферм разом), потрапила до цього рівняння (рис. 9, 5). Знову ж таки, це доволі прозора вказівка на те, що саме сільське населення і його поведінка відіграють ключову роль у поширенні хвороби і створенні ризиків для комерційного свинарства.

До моделі ризиків в ПГН потрібно ставитись з критичністю, оскільки її статистичні характеристики незадовільні. Просторові фактори ризику, які потрапили до рівняння - це виключно національний склад населення (відсотки українців, росіян та білорусів у популяції за даними перепису 2001 р.; рис. 9, 7-9). Найімовірніше, що це просто випадковість, а можливо, що за етнічним складом населення приховуються якісь інші пов'язані змінні, які не було досліджено при моделюванні. Також варто зауважити, що на ці самі по собі застарілі показники могли також вплинути зміни, які відбулися в країні після 2014 р., і природній рух населення за останні 20 років.

Модель ризиків персистенції АЧС для диких свиней заслуговує на найбільшу довіру з огляду на статистичні критерії (Adjusted R Square = 0.828). Як у випадку з фермами, до неї увійшли регіональні показники доступності ринків (тривалість подорожі до найближчого населеного пункту від 50 тис.) - середній показник та медіана для регіону (рис. 9, 1 та 2), а також щільність сільського населення (рис. 8, 3). Це знову ж таки вказує на ПГН, як на головний резервуар інфекції в країні. Окремо варто зауважити, що доступність ринків (чи іншими словами віддаленість від більших міст) має вплив на поведінку власників хворих чи забитих внаслідок АЧС тварин, і таким чином сприяє поширенню контамінованої продукції, а також впливає на спосіб в який вони позбавляються трупів загиблих свиней.

Рисунок 9. Візуалізація просторових змінних, які увійшли хоча б до одного з 3 мультирегресійних рівнянь. (1 - доступність ринків, середня; 2 - доступність ринків, медіанна; 3 - щільність сільського населення; 4 - щільність сільських населених пунктів; 5 - щільність епізоотичних одиниць; 6 - середнє число мешканців у селі; 7-9 - відсоток українців, росіян та білорусів у популяції відповідно). На всіх картах класифікація за методом рівних інтервалів.

В таблиці 5 наведено коефіцієнти атаки за емпіричними даними та за результатами моделювання для кожної з областей України за відповідним сектором. Розбіжності між парами КА пояснюються певною статистичною недосконалістю моделей (особливо для ПГН), ймовірною неповнотою даних щодо справжньої ситуації з поширенням хвороби і впливом факторів ризику, які не були враховані в цих моделях. Загалом, для країни в цілому, моделювання очікувано «недооцінює» коефіцієнти атаки, але на регіональному рівні пари КА можуть різнитись між собою в обидві сторони. У випадку суттєвого перевищення емпіричних КА коефіцієнтами, отриманими за результатами моделювання, можна припускати, що дані по спалахах були неповними і в регіоні було багато невиявлених осередків хвороби у відповідному секторі.

Таблиця 5. Порівняння емпіричних та розрахованих за допомогою мультирегресіних рівнянь коефіцієнтів атаки для свиноферм, присадибних господарств населення та диких свиней. Градієнт кольору від зеленого через жовтий до червоного відповідає збільшенню КА.

Карти ризику поширення/персистенції АЧС по районах України

Наявність двох ідентичних стандартизованих наборів предикторів для рівня областей, на якому проводився аналіз, і для рівня районів дозволив виконати процедуру дезагрегації, тобто перенести виявлені рівняннями закономірності на більш детальні карти, відповідно перерахувавши коефіцієнти атаки. Далі наводяться такі карти для кожного з трьох секторів окремо, разом з ранжованим списком областей в порядку зменшення середнього коефіцієнту атаки (рис. 10-12). Це дає змогу отримати загальну уяву про розрахункові секторальні ризики АЧС в розрізі областей, і одночасно оцінити вплив факторів ризику на районному рівні. Потрібно зауважити, що на всіх картах використано класифікацію за методом квантилів, а шкали коефіцієнту атаки суттєво різняться між секторальними картами.

Рисунок 10. Оцінка ризику занесення АЧС на свиноферми за результатами моделювання для районів України виражена як середньорічний коефіцієнт атаки (КА * 100 = % ферм, на яких може бути виявлено АЧС за рік). Ліворуч - перелік областей ранжований в порядку зменшення ризику.

Рисунок 11. Оцінка ризику занесення АЧС в присадибних домогосподарствах населення за результатами моделювання для районів України виражена як середньорічний коефіцієнт атаки (КА * 100 = % населених пунктів, на яких може бути виявлено АЧС за рік). Ліворуч - перелік областей ранжований в порядку зменшення ризику.

Рисунок 12. Оцінка ризику занесення АЧС в популяцію диких свиней за результатами моделювання для районів України виражена як середньорічний коефіцієнт атаки (КА * 100 = % населених пунктів, на яких може бути виявлено АЧС за рік). Ліворуч - перелік областей ранжований в порядку зменшення ризику.

Обговорення результатів та висновки

Найцікавішим спостереженням за результатами моделювання є той факт, що численні параметри популяцій свиней в Україні (таблиця 2: 9-18) використані для спроби пояснення розподілу реєстрацій АЧС у розрізі областей, жодним чином не впливають на інцидентність хвороби. Інтуїтивно, багато дослідників та експертів вважають щільність популяції важливим параметром, який визначає інтенсивність перебігу епізоотій інфекційних хвороб з горизонтальним механізмом передачі патогена. Але у випадку з АЧС добре видно, що передача вірусу у більшості випадків опосередкована вчинками людей, і популяційні характеристики і домашніх і диких свиней не є факторами, які підвищують ризик спалахів АЧС. Це спостереження має два позитивних аспекти. По-перше, для контролю хвороби в будь-якому секторі немає необхідності зменшувати щільність популяції свиней, або проводити тотальну «депопуляцію», як те рекомендують у деяких радикальних сценаріях контролю чи ерадикації хвороби. По-друге, роз’яснювальна робота з власниками свиней має всі шанси суттєво скоротити число спалахів, а в перспективі і викорінити захворювання з свинарського сектору.

Так, за 7 років розгортання епізоотії АЧС в Україні і поступовий розвиток ензоотичності хвороби - інцидентність захворювання вдалося зменшити завдяки поступовому усвідомленню власниками та фермерами серйозності загрози та застосування заходів з біологічно безпеки. Кульмінацією поширення АЧС в Україні став 2017 р., коли було виявлено 174 осередки захворювання, які поширилися на всю територію країни. Цікаво, що це число близько відповідає загальній кількості можливих реєстрацій АЧС в країні (166), розрахованій з використанням змодельованих (прогнозних) середньорічних коефіцієнтів атаки. При цьому, прогноз також близько відповідає розподілу реєстрацій по секторах у 2017 р.: ферми - 28, ПГН - 85, дикі свині - 54 (для порівняння емпіричні показники за 2017 р.: 29, 96, і 43 відповідно). Можна також припустити, що в 2017 р. епізоотія сягнула стану «сатурації», тобто максимальних показників інцидентності, які спостерігаються при неконтрольованому поширенні АЧС країною. Водночас слід зауважити, що в 2017 р. справжнє число населених пунктів, в яких селяни утримують свиней і які зазнали спалахів АЧС, ймовірно було втричі більше, тобто сягало близько 300 (див. вище).

Для вірної інтерпретації секторальних карт ризику варто пам’ятати, що вони є географічною візуалізацією коефіцієнтів атаки, тобто пропорції числа відповідних епізоотичних одиниць (ферм чи населених пунктів) від їх загального числа в районі, в яких згідно з результатами моделювання упродовж року може бути зареєстрована АЧС. Тобто, якщо в регіоні є 10 свиноферм, 100 населених пунктів і коефіцієнт атаки для всіх секторів однаковий (наприклад 0.01, тобто 1%), то це означає, що за 10 років спостережень АЧС буде виявлено: на 1 фермі, в 10 населених пунктах серед домашніх свиней і навколо 10 населених пунктів серед диких свиней (або по 1 в рік). Важливо також враховувати, що якість секторальних моделей, тобто їх здатність пояснити міжрегіональні варіації коефіцієнтів атаки різна, і відповідно різною є можливість (доцільність) їх практичного застосування.

Так, найкращою виявилася модель для диких свиней а (рис. 12, таблиця 4), яка дозволила пояснити коефіцієнти атаки на 83 %. Узагальнюючи рівняння можна сказати, що найвищий ризик спалахів АЧС спостерігається у віддалених від великих населених пунктів малолюдних місцевостях країни з невисокою щільністю сільського населення. Більшість таких районів розташована у північному прикордонні та в Карпатському регіоні, хоча критеріям ризику, виявленим моделлю, також відповідають деякі райони на півдні та в центрі країни, де чисельність диких свиней загалом є дуже низькою. Тобто, виходячи з результатів моделювання, на більше ніж половині території України модель прогнозує від'ємні коефіцієнти атаки, тобто ризик персистенції в районах позначених на рис. 12 жовтим, світло та темно-зеленим кольором надзвичайно низький чи взагалі відсутній. З практичної точки зору, райони, позначені на карті червоним кольором є зонами з максимальним ризиком поширення АЧС. В мисливських господарствах саме цих районів варто здійснювати заходи з підвищення обізнаності мисливців щодо біобезпеки на полюванні, створювати відповідні умови для зменшення ризиків, проводити діагностичні дослідження та утримувати достатній рівень пасивного моніторингу популяції диких свиней на предмет наявності трупів загиблих від АЧС тварин.

Моделювання коефіцієнтів атаки АЧС для свиногосподарств дало рівняння, яке виявилося здатним пояснити 55% їх міжрегіональної варіабельності (табл. 4). Зважаючи на те, що свиноферми в умовах України - це доволі різноманітний тип епізоотичних одиниць (від невеликих присадибних ферм та господарств до індустріальних комплексів), було б надто оптимістично очікувати більшого. Тобто, дещо більше половини ризику спалахів АЧС на фермах може бути пояснено просторовими факторами, серед яких по-суті ті ж самі змінні (пов’язані з віддаленістю від більших населених пунктів та кількома параметрами розміщення сільського населення), які виявлені при аналізі КА серед диких свиней. Також, просторова картина розподілу коефіцієнтів атаки АЧС у цьому секторі (рис. 11) нагадує аналогічну карту для диких свиней (рис. 12), з тією різницею, що районів з підвищеними ризиком більше в південній частині країни. Це, загалом не дивно, якщо припустити, що сектор ПГН є головним резервуаром і джерелом інфекції, як для свиноферм, так і для диких свиней. Тобто, ці два сектори до певної міри працюють, як індикатори (sentinels) активності АЧС в ПГН. В такому разі, навіть якщо значна частина спалахів в приватному секторі залишається не виявленою, про циркуляцію вірусу свідчать підвищені КА на фермах та серед диких свиней. З практичної точки зору карту ризику АЧС на свинофермах можна використовувати для інформування власників свиногосподарств про об'єктивно підвищені ризики занесення АЧС на ферми у разі, якщо вони розміщуються в регіонах позначених помаранчевим та червоним кольором на карті (рис. 10). Але це не означає, що в інших регіонах країни ризиком занесення АЧС можна знехтувати. Варто нагадати, що модель пояснює лише 55% варіації, а решта 45% пов’язані з факторами, які моделлю не враховані.

З вищевикладеного має бути зрозумілим чому досвід прогнозування КА у приватному секторі свинарства виявився в цілому незадовільним (коефіцієнт детермінації R adjusted = 0.37), тобто модель була здатна пояснити лише трохи більше третини міжрегіональних відмінностей між КА у ПГН. Також просторові змінні, а саме етнічний склад населення, які виявилися єдиними показниками з якими були дещо пов’язані КА, виглядають не досить переконливо у якості предикторів зі зрозумілим з епізоотологічної точки зору змістом. З урахуванням явного суттєвого недовиявлення АЧС у приватному секторі не виключено, що створена карта прогнозних коефіцієнтів атаки (рис. 11) показує схильність власників свиней у ПГН повідомляти про хворобу, а не реальні КА. В такому разі, в регіонах позначених на картах відтінками червоного населення більш схильне до повідомлення про АЧС, тоді як на півночі та заході країни (відтінки зеленого) значна частина спалахів залишилася невиявленою. Зважаючи на це, карту КА в ПГН на рис. 11 практично неможливо використовувати, і слід визнати, що поширення АЧС в приватному секторі має дуже непередбачуваний характер.

Тому, можливо варто переосмислити систему нагляду за АЧС у цьому секторі свинарства і запровадити підходи з систематичним дослідженням свинарської продукції в місцях стихійної торгівлі у районних центрах, як це вже намагалися зробити в рамках проекту UP-10. Виявлення контамінованої продукції при ПЛР дослідженні зразків, безумовно, не допоможе визначити конкретні спалахи, але слугуватиме системою раннього попередження про циркуляцію вірусу в конкретному регіоні. Виходячи з характеру сезонної активності хвороби в Україні (рис. 13) було б доцільним проводити такі дослідження в червні-серпні, коли епізоотія АЧС серед домашніх свиней сягає свого сезонного піку.

Рисунок 13. Сезонні відсотки числа реєстрацій АЧС серед домашніх свиней (в незаконно покинутих трупах, на приватних господарствах населення та на фермах) за даними 2014-2020 рр.

Безумовно, це потребуватиме розробки відповідних заходів реагування на реєстрації АЧС, можливо через запровадження суворих регіональних заборон на стихійний продаж свинарської продукції, економічні інтервенції (наприклад, через демпінгування роздрібних цін на продукцію свинарства в регіоні чи інші заходи). Але такий підхід, може виявитись більш продуктивним у порівнянні з традиційними намаганнями виявити всі спалахи і провести комплекс протиепізоотичних заходів, які лише стимулюють населення позбавлятися від хворих тварин шляхом негайного їх продажу, забою чи викидання трупів свиней на смітники, ліси, узбіччя тощо.

Так, в 2020 р. в Україні АЧС було виявлено в приватному секторі лише у 9 випадках. Якщо вважати це за третину всіх реальних спалахів, то мова йде про 27-30 населених пунктів, які постраждали внаслідок епізоотії за цілий рік, причому третина спалахів відбулася в червні-серпні. При умові своєчасного виявлення регіонів в яких населення під час локального спалаху збуває контаміновану АЧС продукцію і проведення вичерпного комплексу заходів для попередження її поширення, можна буде сподіватися не лише на зменшення числа нових спалахів, а й в принципі досягти настільки незначної кількості зараженої свинарської продукції, що з часом епізоотичний ланцюжок можна буде розірвати і вийти на рівень викорінення хвороби. Але ключовим в цій системі залишатиметься систематичний ретельний нагляд за контамінованою продукцією.

Зазначена система моніторингу також буде корисною для раннього попередження і зменшення ризиків для комерційного свинарства і мисливського сектору, оскільки дозволятиме своєчасно запроваджувати обмеження, підсилювати нагляд та заходи з біобезпеки виходячи з даних регіонального моніторингу в режимі реального часу.


 

На верх