Ukrainian Albanian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bengali Bosnian Bulgarian Catalan Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Finnish French Galician Georgian German Greek Hebrew Hungarian Icelandic Irish Italian Javanese Kannada Latvian Lithuanian Macedonian Maltese Mongolian Norwegian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swedish Turkish Welsh Yiddish

За результатами засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (ДНПК) при Кабінетові Міністрів України відбувся брифінг Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи та директора Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби Бориса Кобаля щодо ситуації з АЧС та заходів, які вживає держава для боротьби з цим захворюванням.

«Основними причинами поширення АЧС є відсутність дієвого контролю при переміщенні живих тварин та сировини в межах країни. Ми уже напрацювали відповідні нормативні акти, які передбачають повернення посилення контролю та збільшення штрафів за порушення законодавства в сфері біобезпеки, створення спільних мобільних груп із Національною поліцією, удосконалення Інструкції по боротьбі і ліквідації АЧС. Зазначені проекти знаходяться на погодженні центральних органів виконавчої влади», - зазначив Володимир Лапа під час брифінгу.

Він додав, що члени ДНПК за результатами засідання рекомендують пришвидшити формування на рівні центрального апарату МВС, Нацполіції, Держпродспоживслужби мобільних груп для посилення ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, в тому числі, під час переміщення тварин і харчових продуктів тваринного походження. Це дозволить, зокрема, забезпечити дієвий контроль за переміщенням живих тварин та продукції з них, зокрема свиней та свинини, на території України та не допускати незаконного переміщення живих тварин без ветеринарних документів.

До «слабких ланок» у розповсюдженні АЧС відноситься стихійна торгівля живими тваринами та сировиною, подвірний забій та реалізація свиней, нехтування елементарними заходами біобезпеки, питання ідентифікації поголів’я.

«В сфері посиленого контролю - процедура відшкодування населенню вартості за вилучене та знищене поголів'я тварин при ліквідації хвороби. Люди мають отримувати компенсацію оперативно, і це завдання місцевих державних адміністрацій», - зазначив Володимир Лапа.

Разом з цим, за словами Голови Держпродспоживслужби, є необхідність і посилення відповідальності суб’єктів господарювання за дії чи бездіяльність, що спричиняють виникнення особливо небезпечних хвороб тварин чи розповсюдження збудників хвороб – відповідні зміни мають бути внесені до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення.

Члени ДНПК також рекомендують заборонити використання відходів харчування для годівлі сільськогосподарських тварин, в тому числі у закладах пенітенціарної системи та в установах підпорядкованих Міністерству оборони України, МВС та інших військових/правоохоронних структурах.

«Як мінімум останні три випадки АЧС в Донецькій і Луганській областях пов'язані з використанням відходів харчування військових частин в підсобному господарстві, а також у господарствах населення. Навіть у звичайній ситуації така практика має супроводжуватися термічною обробкою відходів», - додав Володимир Лапа.

За результатами засідання ДНПК дані рекомендації посилити контроль за утилізацією відходів тваринного походження, в першу чергу, в неблагополучних щодо АЧС регіонах, а також провести облік та визначити переробні підприємства на рівні районів, які в разі спалаху АЧС можуть забезпечити забій та промислову переробку свиней із зони захисту, та, у разі необхідності із зони нагляду.

В той же час на рівні районів мають бути визначені забійні підприємства та місця зберігання, де у випадку виявлення незаконного переміщення живих тварин, сировини та продукції невідомого походження буде здійснюватися забій таких тварин та тимчасове зберігання вилученої продукції.

У свою чергу директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби Борис Кобаль зауважив, що для забезпечення епізоотичного благополуччя тваринництва необхідно грамотно організувати і проводити вчасно ветеринарно-профілактичні заходи. При цьому необхідно врахувати всі можливі джерела і шляхи поширення окремої інфекції. «В цій частині ми знаходимось в постійному контакті із територіальними органами Дерпродсппоживслужби і за необхідності делегуємо представників центрального апарату для допомоги на місця», додав Б.Кобаль. Він також зазначив, посилення потребує роз’яснювальна робота щодо основних заходів, спрямованих на запобігання захворювання.

За його словами, цим завданням і відповідає план протиепізоотичних заходів з профілактики основних заразних хвороб тварин в Україні у 2017 році, який сьогодні був погоджений на засіданні ДНПК.

 Довідково

З початку 2017 року в Україні виявлено 33 випадки АЧС, у тому числі вперше на території Тернопільської, Донецької, Херсонської та Дніпропетровської областей. Усього, з 2012 року на території України зареєстровано 181 випадок захворювання на АЧС в 22 областях України.

У кожному випадку підтвердження АЧС проводяться заходи відповідно до Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней. Наразі в Україні оздоровлено 142 із 181 неблагополучних з АЧС пунктів. При цьому не було зареєстрованого жодного повторного випадку АЧС в оздоровлених неблагополучних пунктах. Станом на 08.02.2017 карантин продовжує діяти у 39 неблагополучних пунктах по АЧС.

Для стабілізації епізоотичної ситуації щодо АЧС Держпродспоживслужба розробила пакет проектів нормативно-правових актів, які зараз перебувають на стадії погодження в зацікавлених центральних органах виконавчої влади та затвердження:

  • проект змін до діючої Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней;
  • проект Інструкції щодо утримання свиней з метою недопущення поширення інфекційних хвороб;
  • проект постанови Кабінету Міністрів України "Питання посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження";
  • проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб";
  • проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні";
  • проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, та переліку послуг спеціалістів ветеринарної медицини, які провадять ветеринарну практику, за здійснення обов’язкових або необхідних протиепізоотичних заходів";
  • проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів, пов’язаних з утилізацією/видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною".
На верх