Ukrainian Albanian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bengali Bosnian Bulgarian Catalan Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Finnish French Galician Georgian German Greek Hebrew Hungarian Icelandic Irish Italian Javanese Kannada Latvian Lithuanian Macedonian Maltese Mongolian Norwegian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swedish Turkish Welsh Yiddish

Журналіст - Ольга Кулькова «Прибуткове свинарство» інтерв'ю – за підсумками року

Статистика щодо поширення африканської чуми свиней в Україні демонструє доволі сумні результати. Наскільки виправдалися прогнози щодо ситуації з АЧС в Україні на 2016-й рік?

Володимир Поліщук: Так, за 2015 рік в Україні зареєстровано 40 випадків АЧС, тоді як в 2016 - 91 випадок (84 - домашні, 7 - дикі), а це вдвічі більше, проти минулого і динаміка зберігається. Минулорічний прогноз, щодо поширення збудника на південь країни, де основним середовищем його циркуляції та персистенції стане сектор екстенсивного свинарства – також справдився. Більше того, давайте пригадаємо окреслені загрози для свинарського сектора України, а саме (за значимістю):

  1. Дифузне поширення АЧС в господарствах населення за межі епізоотичної зони (зон) з першим епіцентром на півночі Чернігівської області на південь, та в сусідні області (Сумську, Київську та Полтавську). Таким чином на північному Лівобережжі може сформуватися єдина зона змішаної циркуляції збудника АЧС серед диких та домашніх свиней, яка охоплюватиме також і сусідні області Російської Федерації (Брянську та Курську). Поступово, в процесі поширення ареалу збудника хвороби ключову роль відіграватиме сектор екстенсивного свинарства (господарства населення та невеликі ферми) за епізоотичною моделлю, яка в 2007-2015 рр. реалізувалася в Російській Федерації. Динаміка цього процесу зазвичай сезонна і найбільш інтенсивне поширення хвороби відбуватиметься влітку. Цей сценарій може актуалізуватися також у Черкаській, Миколаївській, Одеській та Вінницькій областях у 2016 р.
  2. Стрибкоподібне поширення АЧС за межі карантинної зони зазвичай пов’язано з нелегальним вивезенням хворих на АЧС тварин із комерційних свиногосподарств або продуктів їх вимушеного забою на інші території (як це вже неодноразово відбувалося в Російській Федерації, а також зафіксовано в Україні). Подальше поширення АЧС в Україні не обов’язково відбуватиметься виключно дифузно. Переміщення контамінованої продукції з осередків хвороби (під час карантинних обмежень та після їх зняття) наразі може відбуватися в країні практично безперешкодно. Тож, після накопичення у населення на уражених АЧС територіях певної критичної маси невилученої зараженої вірусом АЧС продукції свинарства, хвороба може виникати абсолютно несподівано, практично у будь-якому регіоні країни навіть через декілька місяців після ліквідації спалаху. І такі прецеденти, нажаль, уже мають місце. Напрямки та відстань означених «стрибків» інфекції не прогнозовані, залежать від господарських зав’язків, цін, сезону, розміру поголів’я ураженого господарства тощо. В Україні зареєстровано близько 3,5 тис. свиногосподарств різних форм власності, значна частина яких - невеликі ферми.

Зазвичай, найбільш інтенсивне поширення контамінованої продукції відбувається взимку та під кінець сезону відгодівлі свиней. Зважаючи на означене, варто зауважити, що спалахи АЧС в Україні, серед домашніх свиней спостерігаються поки що в зоні з відносно невисокою щільністю поголів’я свиней та в регіонах де домінує екстенсивне свинарство. Занесення збудника АЧС на території із більшою щільністю свиноферм і концентрацією свиней у населення неминуче призводитиме до постійного занесення хвороби на ферми. Як свідчить ретроспективний аналіз - ймовірність означеного складає 3:1 (тобто кожен четвертий зареєстрований спалах АЧС буде на спеціалізованій фермі). Саме таке співвідношення і спостерігалось у 2008-2015 рр. в країнах східної Європи. В епізоотичних з АЧС регіонах відсоток повідомлень з ферм сягав 28% (20% - великі комерційні ферми та 8% - меншого розміру). Тому, слід очікувати, що кожен третій, або четвертий уражений свинарський об’єкт, скоріш за все, і буде свинофермою. Наслідки цього будуть катастрофічними, як для свиногосподарств уражених територій, так і країни вцілому, оскільки контамінована продукція з уражених господарств може розповсюджуватися значно швидше, з охопленням великих територій, на відміну від господарств населення, особливо після проникнення в торгову мережу. З огляду на це, особливо небезпечним є проникнення збудника АЧС в західні області України, де щільність поголів’я свиней в господарствах населення сягає місцями 16-30 голів на квадратний кілометр.

  1. Дифузне поширення АЧС в популяції диких свиней на Поліссі з надзвичайно ймовірним поступовим локальним проникненням збудника хвороби в господарства населення і формуванням, скоріш за все, змішаного (домашні-дикі-домашні свині), аніж справжнього лісового циклу персистенції збудника АЧС. Зона циркуляції АЧС серед диких свиней у Польщі, також може мати тенденцію до поступового повільного розширення на південь, у напрямку кордону з Україною, що через певний час може обумовити формування на півночі України великої ензоотичної зони – на кшталт того, що спостерігається в останні два роки в країнах Балтії та Польщі. Слід зазначити, що на фоні двох попередніх загроз можлива персистенція збудника АЧС серед диких свиней наразі не виглядає критично значимою проблемою контрою АЧС в Україні, але може актуалізуватися і додавати значних складнощів до і без того непростої ситуації. Транскордонне занесення збудника АЧС з дикими свинями (з Білорусії, Росії, Польщі та можливо, незабаром і з Румунії) залишається значним фактором ризику виникнення нових, епізоотологічно не пов’язаних зі спалахами в інших частинах України, осередків АЧС у північній та західних частинах країни.

Вважаю, що коментарі тут зайві, та є над чим замислитись.

На Вашу думку, як АЧС змогла дістатися до промислових свинокомплексів? Які основні шляхи інвазії хвороби (крім людського фактору)?

Володимир Поліщук: Світогляд, який сповідує традиційна наука сьогодні – вказує на те, що іншого шляху окрім  «людського фактору» – немає. Так, в Україні – не водяться кліщі  роду Ornithodorus erraticus, що паразитують на свинях в екваторіальній зоні та здатні переносити вірус АЧС. А, щодо участі в процесі переносу збудника АЧС інших кровосисних членистоногих (комарів, мух, ґедзів тощо) чи синантропних птахів, то достовірних даних, окрім припущень про «потенційну можливість» – немає. А, зважаючи, що промислові свинокомплекси, це підприємства «закритого типу», куди ні дикий звір, ні бродяча тварина не потраплять – то й залишається лише «людський фактор».

Чи можна спрогнозувати ситуацію з поширенням АЧС у 2017 році? Які можливі сценарії розвитку ситуації? Чи варто чекати активізації хвороби навесні?

Володимир Поліщук: Відповідь ствердна на всі три запитання.

Так, звичайно, прогнозуванням мусить займатись кожен господар. Адже, прогноз – це погляд у майбутнє, яке ще остаточно не визначено, тобто оцінка перспективи прибутковості того чи іншого виду діяльності у співвідношенні до факторів ризику, а АЧС – один із них.

 Так, АЧС у 2017 році в Україні буде і вектор іде на зростання, як кількості випадків, так і частоти їх виявлення і розміру вражених територій. А, щодо можливих сценаріїв, то все залежить від того хто?, як?, і скільки? інвестує в протидію, алгоритм якої описаний і на щось нове сподіватись марно. Адже, нинішній стан – це результат минулих інвестицій.

Так, на хворобу варто чекати не лише навесні, але й взимку, оскільки збудник не проявляє вираженої сезонності, а розмір інвестицій на її моніторинг, виявлення й запобігання в Україні мізерний.

Однак, є й хороші новини — як зазначають міжнародні експерти: Клаус Депнер, Аго Пертель, Вітторіо Губерті (жовтень, 2016) — Генотип ІІ Африканської чуми свиней, що циркулює у східній Європі не є хворобою з високим ступенем заразності, оскільки не проявляє ознак швидкого поширення в стаді сприйнятливих тварин. Тобто, АЧС, на відміну від ящуру, грипу чи класичної чуми свиней — це інфекція, що повільно поширюється в стаді і можуть пройти тижні, а то й місяці, поки в стаді інфікуються всі тварини. Зазвичай першими страждають 1-2 тварини, згодом, вірус поширюється на все стадо. «Типові» клінічні ознаки хвороби спостерігаються уже тоді, коли заражена велика кількість тварин.

І, що в цьому хорошого? — зауважать скептики. А, те, що даний факт дозволяє змінити алгоритм протидії на стемпінг-аут і робота у цьому напрямку вже ведеться компетентним органом країни.

Другий, не менш важливий фактор – це реєстрація фактів зростання титру специфічних антитіл у хворих тварин, що може бути підставою для сподівання на створення вакцини у майбутньому.

На верх