Ukrainian Albanian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bengali Bosnian Bulgarian Catalan Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Finnish French Galician Georgian German Greek Hebrew Hungarian Icelandic Irish Italian Javanese Kannada Latvian Lithuanian Macedonian Maltese Mongolian Norwegian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swedish Turkish Welsh Yiddish

Новини: Радіо Свобода онлайн – усі новини дня в Україні і світі

Новини: Радіо Свобода онлайн – усі новини дня в Україні і світі, radiosvoboda, radio svoboda, Україна, новини
  1. Данські слідчі висунули остаточне звинувачення винахідникові Петеру Мадсену у вбивстві шведської журналістки Кім Валль, насильницьких діях сексуального характеру (з обтяжувальними обставинами) і розчленуванні. Слідчі заявляють, що Мадсен спланував вбивство, ймовірно, перерізавши горло журналістці або задушивши її. Обвинувачення вимагає для Мадсена довічного ув’язнення або примусових заходів медичного характеру за підсумками психіатричного обстеження. Жіноче тіло без голови виявили 21 серпня 2017 року поблизу Копенгагена. Його ідентифікували як останки зниклої шведської журналістки Кім Валль. Тіло виявили приблизно за 50 кілометрів на південь від данської столиці, і поліція сказала, що тіло було розчленоване навмисно. 30-річну Валль не бачили від часу, коли 10 серпня вона піднялася на підводний човен данського винахідника Петера Мадсена, щоб провести інтерв’ю з ним. Через день з’явилися повідомлення про зникнення журналістки, а Мадсен був врятований до того, як затонув його підводний човен.
  2. Під час сутичок біля будівлі Верховної Ради вранці 16 січня постраждали близько 20 людей, повідомляє Червоний Хрест України у Facebook. «У нас було близько 20 постраждалих від сльозогінного газу. Як завжди, ми промивали їм очі термальною водою. Передавати їх лікарям швидкої допомоги не довелося», – сказав волонтер загону швидкого реагування національного комітету товариства Червоного Хреста України Федір Настенко. 16 січня поблизу будівлі Верховної Ради сталася сутичка між правоохоронцями та активістами, які запалили шини та намагалися спалити російський прапор. Інцидент відбувся в обмеженому залізними огорожами периметрі, де вже кілька місяців розташований табір протестувальників. У русі «Визволення» взяли на себе відповідальність за спалення прапора Росії. Представники поліції разом із пожежниками загасили вогонь, а також викинули за периметр наметового містечка шини, які ще не були підпалені. У Нацполіції повідомили про одного затриманого протестувальника й одного постраждалого правоохоронця.
  3. Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення з посади судді Дніпровського районного суду Києва Олександра Дзюбу. Про це мовиться у повідомленні на сайті відомства. За даними ради, дисциплінарна палата визнала порушення Дзюбою Конституції України та Європейської конвенції з прав людини під час постановлення суддею ухвал про арешти осіб, які були учасниками масових акцій протесту під час подій Майдану, через їхню участь у таких акціях. «Суддя Дзюба не погодився з рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 липня 2017 року та оскаржив його до Вищої ради правосуддя. Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 14 грудня 2017 року рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 липня 2017 року залишено без змін. З огляду на зазначене Вища рада правосуддя ухвалила звільнити Дзюбу Олександра Анатолійовича з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України», – йдеться у повідомленні. У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад 100 людей, сотні були поранені, більше всього – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту стали називати Небесної сотнею. За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей. За даними МВС, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.  
  4. Голова Європейської ради Дональд Туск і голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер запропонували Великій Британії не залишати ЄС. Туск під час виступу в Європарламенті 16 січня зазначив, що в разі якщо Лондон не змінить свій погляд на те, що відбувається, то «Брекзит» стане реальністю з усіма негативними наслідками». «Наші серця, як і раніше, відкриті для Великої Британії», – сказав Туск. Юнкер підтримав позицію Туска і висловив сподівання, що британська влада почує його слова. Велика Британія має вийти з Євросоюзу до кінця березня 2019 року після референдуму 2016-го, незначна більшість учасників якого проголосувала за цей вихід. 29 березня 2017 року прем’єр-міністр Британії Тереза Мей почала процес виходу з ЄС відповідно до статті 50 Лісабонського договору про функціонування Європейського союзу, яка передбачає процедури такого виходу. Цей процес має тривати не більш ніж два роки.  
  5. В Одеській області через погіршення погодних умов з 14:00 16 січня заборонили рух вантажівок на дорогах загального користування державного значення, повідомили в «Укравтодорі». Мова йде про дороги «Київ – Одеса», «Одеса – Мелітополь – Новоазовськ», «Одеса – Рені», «Одеса – Кучургани», «Одеса – Чорноморськ», «Одеса – Южний» та «Одеса – Білгород-Дністровський – Монаші». 16 січня в Одесі сніжно. Відповідно до даних «Укргідрометцентру», станом 14:00 температура в місті зафіксована на рівні 0,1 градуса нижче нуля.
  6. Близько сотні учасників бойових дій у зоні конфлікту на сході України і волонтерів зібралися 16 січня під стінами Ленінського районного суду Запоріжжя на підтримку учасника АТО Святослава-Андрія Грушевського. Його справа щодо конфлікту з водієм маршрутки через відмову у пільговому проїзді передана до розгляду в цей суд. «Ми не сподівалися, що водій і фірма-перевізник все доведе до суду. Якщо вони вирішили засудити інваліда війни, добровольця, то ми готові сьогодні вийти і захистити його у законний, мирний спосіб і відстояти його право. Бо по суті людина, захищаючи всіх своїх побратимів, вступилася за своє законе право безоплатного проїзду. Після нашої акції протесту виконано дві вимоги: по-перше, в маршрутках почали встановлювати таблички, що учасникам бойових дій проїзд безкоштовно; друге – створили комісію громадську з числа учасників АТО з перевірки громадського транспорту», – розповів ініціатор акції, волонтер Костянтин Денисов. За його словами, також активісти вимагають розірвати договір із фірмою-перевізником, на маршруті якої стався конфлікт, і водія притягнути до відповідальності. Учасники акції також взяли участь у підготовчому судовому засіданні як вільні слухачі. До заходу, окрім запорожців, долучились активісти з Дніпра і Києва. Під час підготовчого засідання суд підтримав клопотання захисника Святослава-Андрія Грушевського і постановив повернути прокуратурі обвинувальний акт для усунення порушень: в ході суду було з’ясовано, що слідчі дії щодо учасника АТО проводились за відсутності його захисника, також у документах переданих до суду відсутні документальне підтвердження того, що Святослав-Андрій Грушевський письмово відмовлявся від послуг адвоката під час слідчих дій, а відповідно було порушено право на захист. Грушевському інкримінують вчинення правопорушення за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). 16 вересня 2017 року між Святославом-Андрієм Грушевським і водієм маршрутного таксі у Запоріжжі стався конфлікт на ґрунті відмови у пільговому проїзді як учаснику АТО, під час якого словесна перепалка переросла у бійку. Після інциденту ветерани війни на Донбасі блокували рух центральним проспектом міста, вимагаючи від міської влади навести лад у питаннях пільгового проїзду в місті, а також розірвати угоду з перевізником, на маршруті якого мала місце відмова водія учаснику АТО у пільговому проїзді, яка призвела до конфлікту.
  7. Міністерство закордонних справ України висловило протест через незаконне переміщення до Російської Федерації з анексованого Криму фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» громадян України Мусліма Алієва, Еміра-Усеїна Куку, Вадима Сірука, Енвера Бекірова, Рефата Алімова та Арсена Джеппарова. «Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права державі-окупанту забороняється здійснювати примусове переміщення громадян окупованої держави на територію держави-окупанта. Вчинення державою-окупантом таких протиправних дій тягне за собою її міжнародно-правову відповідальність», – йдеться у заяві на сайті міністерства. МЗС наголошує, що згадана справа є сфабрикованою, і вимагає від російської сторони припинити практику незаконних переміщень та повернути цих людей на територію України. Раніше російський військовий суд розглядав «ялтинську справу Хізб ут-Тахрір» на виїзних засіданнях у Сімферополі, після чого заарештованих кримчан етапували з Криму в Росію, в Ростов-на-Дону. Перших чотирьох обвинувачених «ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» заарештували 11 лютого 2016 року. Серед них член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку, алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам'янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук. Фігуранти «ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» Арсен Джеппаров і Рефат Алімов перебувають під вартою після того, як їх заарештували в Краснокам’янці 18 квітня 2016 року. Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в «ісламському халіфаті», але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об’єднань, названих «терористичними». Після захоплення Криму Москва намагається насаджувати цю заборону і на цій окупованій частині української території, хоча в Україні організація діє легально.  
  8. Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України результати розслідування компанії Kroll про махінації у фінансовій установі до її націоналізації у грудні 2016 року. «Маячня, яку немає сенсу коментувати. Основне питання – куди і коли вивели гроші. Особливо сподобалася сентенція, що колишній менеджмент працював в інтересах акціонера. А в чиїх інтересах він мав працювати – в інтересах Порошенка або Гонтаревої з Рожковою (президента України Петра Порошенка, голови НБУ Валерії Гонтаревої та її заступниці Катерини Рожкової – ред.)?» – сказав Коломойський у коментарі ТСН.ua. 16 січня Національний банк України опублікував результати розслідування компанії Kroll, які, на думку НБУ, підтверджують, що «Приватбанк» був «об'єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій» як мінімум протягом десяти років до націоналізації.  Відповідно до даних розслідування до націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля передали сторонам, пов'язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Як заявили в НБУ, наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальникам, пов'язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 мільярда доларів США. Національний банк, посилаючись на розслідування Kroll, заявляє, що «існують чіткі ознаки», що кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб. У НБУ зазначили, що на думку розслідувачів, механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів. У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку». Нині власником фінустанови є Міністерство фінансів. Це було частиною домовленостей із колишніми власниками фінансової установи. У травні 2017 року програма журналістських розслідувань «Схеми» (проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»​) повідомляла, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності.
  9. Результати розслідування компанії Kroll підтверджують, що «Приватбанк» був «об'єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій» як мінімум протягом десяти років до націоналізації, повідомила прес-служба Національного банку України. У НБУ заявляють, що банку завдали збитків щонайменше на суму в 5,5 мільярда доларів США. Відповідно до даних розслідування до націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля передали сторонам, пов'язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. «Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальникам, пов'язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 мільярда доларів США», – пише прес-служба Національного банку.   Згідно з повідомленням, «існують чіткі ознаки», що кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб. У НБУ додають, що на думку розслідувачів, механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів. Крім того, у Національному банку України з посиланням на дані розслідування заявляють, що «центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ «Приватбанк». «Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів та сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах осіб, пов'язаних з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. До цієї тіньової банківської структури були залучені сотні працівників ПАТ «Приватбанк», – йдеться в повідомленні. На думку Kroll, тіньова банківська структура керувала корпоративним кредитним портфелем пов’язаних осіб. «Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами пов'язаних осіб (циклічне перекредитування). Вона забезпечувала здійснення транзакцій з метою приховати джерело та справжнє призначення кредитних коштів, створюючи видимість звичайного клієнтоорієнтованого банку. Банк залучав кошти українських та закордонних вкладників для підтримки схеми циклічного перекредитування», – додали в НБУ. У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку». Нині власником фінустанови є Міністерство фінансів. Це було частиною домовленостей із колишніми власниками фінансової установи. Упродовж червня 2017 року бізнесмен, один з колишніх акціонерів «Приватбанку» Ігор Коломойський подав до суду низку позовів, направлених проти уряду, НБУ та «Приватбанку». Заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова заявляла, що розгляд позовів щодо націоналізації «Приватбанку» не може завершитися поверненням фінустанови попереднім власникам. У травні 2017 року програма журналістських розслідувань «Схеми» (проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»​) повідомляла, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. . ​
  10. Російський «Левада-Центр» з 18 грудня – дня початку передвиборної кампанії в Росії – припинив публікувати дані соціологічних опитувань. Цю інформацію телеканалу «Настоящее время», що є спільним проектом Радіо Свобода та «Голосу Америки», підтвердив завідувач відділом соціально-культурних досліджень «Левада-центру» Олексій Левінсон. «Це не наше рішення. Оскільки ми зареєстровані як «іноземний агент», на нас поширюється заборона на участь у виборчих кампаніях», – сказав він. У 2016 році «Левада-центр», який є однією з найбільших соціологічних служб Росії, був визнаний «іноземним агентом». За виборчим законодавством Росії, такі організації не можуть будь-яким чином брати участь у виборах і референдумах. За невиконання цього їм загрожують штрафи і навіть закриття. Напередодні прокремлівський Всеросійський центр дослідження громадської думки, відомий за російським скороченням ВЦІОМ, опублікував результати передвиборного опитування. Згідно з його даними, 67% росіян заявили про плани взяти участь у виборах президента. У той же час грудневе опитування «Левада-центру» показало, що майже кожен п’ятий росіянин не піде на вибори. Президентські вибори в Росії пройдуть 18 березня.
На верх